Курси НБУ $ 39.55 € 42.06
Батьки не дали хворобі шансів забрати майбутнє сина

Сім’я Соколовських називає себе родиною «3 в 1».

Фото vsim.ua.

Батьки не дали хворобі шансів забрати майбутнє сина

Про життєві перемоги 16-річного хмельничанина, який народився із церебральним паралічем

Лікарі пророкували хлопчикові важке майбутнє. Проте сьогодні він має багато різних захоплень і нещодавно посів перше місце на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт зі спеціальності «Фармація». Про важку боротьбу із діагнозом та успіхи сина журналістам сайту vsim.ua розповів батько Валентина Сергій Соколовський. Він згадує перші місяці від народження сина із розпачем. Бо шанси на життя у малюка були невеликі. Та попри всі негативні прогнози, дитина виросла активною і цілеспрямованою. Сьогодні Валентин займається танцями, грає на баяні, має розряд у шахах, вільно володіє англійською, вивчає комп’ютерні технології та захоплюється наукою.

Ось він, диплом переможця Всеукраїнського конкурсу наукових робіт.
Ось він, диплом переможця Всеукраїнського конкурсу наукових робіт.

— Нам було дуже важко. Перші місяці ми навіть не знали, чи син виживе. Одразу було зрозуміло, що такий діагноз — ​це розумові відхилення. Тож ми із дружиною почали вивчати різні методики раннього розвитку. Одразу після народження почали активно займатись Валентином, не даючи хворобі шансів забрати його майбутнє. Змалку ми ставили для нього розвиваючі казки та пісні. Все, що дається людям природою з народження, для нас було величезною перемогою. Вперше став на четвереньки — ​успіх, став на ноги без підтримки — ​просто щастя. Порівняно з іншими дітьми, Валентину все давалось із величезними зусиллями, — ​розповідає батько Сергій Соколовський.

10 років довгого лікування у поєднанні з найкращими методиками розвитку пробудили у Валентина надзвичайну жагу до життя. Його дні розписані, години — ​зайняті, а у вільний час він тішить себе новими знаннями в улюбленій справі — ​IT-технологіях. А нещодавно хлопець не на жарт захопився наукою. Результати не змусили себе чекати — ​він посів перше місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціальності «Фармація, промислова фармація».

Побороти все можна тільки тоді, коли ми будемо одне одному вірними друзями й помічниками. 

Валентин навчається вдома. Шкільний вчитель біології став для нього справжнім другом. Він просто захопив його цим предметом. Довгі місяці вони писали наукову роботу на тему «Молекулярна біологія». Згодом вийшли із нею на Малу академію наук України. Виграли у місті, потім — ​в області. Ну а тоді подали роботу на Все­український конкурс наукових робіт. Конкуренція була серйозною: 6 робіт на 1 місце. Коли Валентина оголосили переможцем, у нього серце вискакувало з грудей. У розділі «Медицина» він посів 1-ше місце, за яке отримав грошовий приз. На виграні кошти придбав комп’ютер, про який давно мріяв.

Батьки Валентина повністю присвятили своє життя сину. Бо ж хвороба хлопця виявилася серйозною перешкодою на життєвому шляху юнака. Сергій Соколовський розповідає, що дружина й досі веде щоденник, у якому кожен день відзначає досягнення та перемоги Валентина. До того ж, батько зізнається, що хотів би багато чого навчитися від сина. Зокрема, він говорить:

— Я переживав, як він зустріне цей жорстокий світ. Тому основною моєю метою було виростити з нього бійця. У результаті — ​він такий, що збити його з ніг фізично — ​дуже легко, а морально — ​потрібно постаратися. Мій син уміє не звертати увагу на злість та хамство. Він завжди підтримає і допоможе іншим, бо знає як це, коли важко.

На долю родини Соколовських випало чимало випробувань. Та сьогодні вони називають себе родиною «3 в 1». Кажуть, що звикли триматися разом. У соціальній мережi «Фейсбук» сім’я веде власний блог. Там вони діляться із читачами секретами щасливої родини, на власному прикладі ілюструють підтримку, що базується на сімейних цінностях. Бо ж, на думку Сергія Соколовського, саме від родинного тепла та турботи залежить щастя дитини.

— Побороти все можна тільки тоді, коли ми будемо одне одному вірними друзями й помічниками. Наприклад, наша сім’я — ​це братство однодумців. Ось чому ми можемо подолати будь-які труднощі, — ​каже батько Валентина.

Дитячий церебральний параліч та нелегке життя — ​не перешкода для мрій і натхнення. 16-річний Валентин прагне стати фахівцем у сфері IT-технологій. Разом з тим, у планах не залишати улюблені хобі — ​танці, гру на баяні, вивчення англійської мови та підкорення нових вершин у біології та медицині. А втілювати мрії хлопцеві завжди допоможуть батьки, які підтримають його у всіх починаннях.

Марина ЛУГОВА.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel