Тепер вона його і ноги, і руки, і голос… - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.76 € 27.31
Тепер вона його і ноги, і руки, і голос…

Їхня Любов зіткана з найтоншого мережива Вірності і Відданості.

Фото realukraine.net.

Тепер вона його і ноги, і руки, і голос…

Вадим Ушаков — боєць АТО, який уже третій рік поспіль пробує знову почати ходити і розмовляти. Коли у госпіталі вийшов із коми, його кохана Олена Тимошенко вирішила, що їм саме час побратися

Через 5 днів спільного життя Вадим пішов на війну

Вони познайомилися у 2015-му. Заприязнилися і гарно зустрічалися, аж поки вирішили пожити разом. (До того Оленка була у невдалому шлюбі і народила донечку). Через 5 днів спільного проживання Вадима забрали в АТО. Він став кулеметником 81-ї аеромобільної бригади. Позивний — ​Йожик.

Вона телефонувала куди тільки могла, аж поки не почула у трубці: «Не переживай. Головне, що він живий».

Молода дружина згадує, що дуже не хотіла його відпускати: «Але він сказав: «Ховатися чи відмазуватися не буду». Кожні півгодини говорили по телефону. Його побратими жартували: «Треба слухавку до вуха примотати». Коли Вадим був на позиції, лежала з телефоном в обнімку. Дзвонив о п’ятій ранку. Казав, що все добре, і я засинала. Так тривало вісім місяців. Потім Вадим пішов у наряд і не передзвонив. Слухавки не брав, на повідомлення не відповідав». Вона телефонувала куди тільки могла, аж поки не почула у трубці: «Не переживай. Головне, що він живий».

«Віддай мене кудись…»

Боєць Вадим Ушаков був поранений на передовій 12 квітня 2016 року під Авдіївкою. У нього була пошкоджена щока і тріснула щелепа. До пункту евакуації дійшов сам. Та попереду чекало страшніше — ​дорогою до госпіталю в нього зупинилося дихання, лікарі говорили про кисневе голодування. Це дало ускладнення аж до інвалідності.

Вадим і Олена скористалися послугою «одруження за добу».
Вадим і Олена скористалися послугою «одруження за добу».

 Чоловік не розмовляє і не може самостійно пересуватися. Одразу після поранення він просив побратимів не казати нічого ні дівчині, ні рідним, однак Олена знайшла його у лікарні сама. На той час він уже був у комі, підключений до апарата штучної вентиляції легенів. Із Дніпра його доправили до Одеси, там він перебував у реанімації 5 місяців!

Саме у цьому місті Вадим і Олена побралися. Хоча хлопець, як міг, наполягав, що вона мусить знайти здорового чоловіка. З’явилися і такі, що називали її щонайменше дивачкою.

Коли він починає говорити, що віддай мене там кудись, то я потім розказую йому, що ось коли встанеш, можеш піти куди захочеш, але для цього треба встати.

— ​Знайомі говорили: «Для чого тобі це треба? Ти молода, знайдеш собі когось», — ​розповідає Олена. — ​Я вірю, що Бог не просто так послав мені багато випробувань. Знала, що не здамся… Коли він починає говорити, що віддай мене там кудись, то я потім розказую йому, що ось коли встанеш, можеш піти куди захочеш, але для цього треба встати.

«Там було щастя», — ​написала про їхнє весілля запрошена волонтерка. Одна з тих, які придбали обручки та вишиванки. Всі учасники святкової церемонії не могли стримати сліз, включно із працівницею РАЦСу. «Ми всі бачили якусь неймовірну силу любові, вірності і надії», — ​захоплювалася волонтерка. Фото особливого подружжя розлетілися мережею. Та незвичайність їхнього щастя потребувала і потребує великої праці, психологічної та фізичної, а ще безмір надії…

Аби зрозуміти, що каже коханий, Олена придумала свою методику

Добросердні українці зібрали для хлопця більш як півмільйона гривень на необхідний для відновлення апарат. Йому вживили під шкіру помпу, що вприскує медикаменти для зняття судом і знеболює. Подібну операцію в Україні робили вперше. Вадим і далі лікується в науково-практичному центрі нейрореабілітації «Нодус» у Броварах на Київщині. По 6–7 годин займається з фізіотерапевтом. Після реанімації в нього одна нога була настільки скручена, що не діставала до підлоги. Мама і дружина беруть його попід руки та вчать ходити. А ще Олена з ним говорить.

 

 Аби зрозуміти, що каже чоловік, придумала цілу методику! Спочатку просила, щоб відповідав «так» чи «ні» рухом повік. Та це було важко. Олена ділиться досвідом: «Треба було поставити тисячу питань, і лише одне попадало в точку. Потім ми почали за допомогою алфавіту спілкуватися. Я питала, на яку букву починається те, що хоче сказати. Називала літери, на потрібній він мене зупиняв. Угадувала три перші. Потім могла зрозуміти потрібне слово. Так ми спілкуємося навіть по телефону».

Лікарі кажуть, що мова може повернутися до Вадима, але необхідні щоденні заняття з логопедом. Щоб не перенавантажувати мозок, поки вирішили це відкласти. Зараз у пріоритеті — ​поставити чоловіка на ноги. «Бо якщо м’язи втратять тонус, то вже нічого вдіяти не вдасться». Чекає вітчима і Оленина мала — ​на своїх малюнках зображає себе, маму, свого тата і Вадима.

Жертовна любов, підсилена вірою і терплячістю, є дуже цілющою. Певно, не одна тисяча українців, читаючи історію Вадима й Олени, вболівають за те, щоб у них все вийшло і збулася одна велика мрія, проста для звичайної сім’ї, якою особлива жінка час від часу підбадьорює свого особливого чоловіка: «Кажу, що все буде добре, будуть діти, свій будинок. Він встає, збирається докупи. І дійсно, все буде добре».

Підготовлено за матеріалами 5.ua, obozrevatel, оdessa-life, infoprostorodessa.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.