Маємо на все… 48 годин - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 25.04 € 27.90
Маємо на все… 48 годин

У перші дві доби треба допомагати, навіть якщо про це не просять.

tutkatamka.com.ua

Маємо на все… 48 годин

На світі живуть дуже сильні люди. Загартовані в бідах, мужні, вони стоїчно переносять нещастя і втрати. Можуть служити прикладом для інших — настільки вони сильні. Вони ніби не відчувають болю або чудово дають собі з ним раду. І оточуючі дивуються: «Треба ж, яка сильна людина! З нею таке сталося, а вона усміхається і продовжує боротися!»

А іноді ті, хто поруч, нічого навіть не помічають, тому що така людина не розповідає про те, що сталося, продовжує жити й працювати. Впала з висоти, встала, обтрусилася і далі пішла працювати. Треба ж, яка мужність! Так смертельно поранені солдати продовжували бігти й атакувати противника. Але потім все одно падали…

У житті так буває: поранили людину ницістю, зрадою, приниженням, позбавленням майна чи вигнанням… Або вона втратила когось, однак продовжує боротьбу, усміхається і не скаржиться. І навіть відчуває певний приплив сил. Всі навколо захоплюються силою духу. А досвідчені люди сумно похитують головою. Вони знають, що рана небезпечна. І потім почнеться реакція.

Перевірте, чи не стікає кров’ю людина? І допоможіть їй, навіть якщо вона не просить…

Перші два дні після стресу — 48 годин, — ось коли починає формуватися психосоматична хвороба. Вона проявиться потім, пізніше, можливо, через місяць або через рік. Але формується уже в перші дві доби після травми. Ось у цей період треба звертатися за підтримкою, порадою, рекомендаціями; або просто розповісти про те, що сталося, тим, хто вміє співчувати. Тому що потім може бути вже пізно.

Перша допомога потрібна якнайшвидше, особливо людям чутливим, але стійким, які вміють тримати себе в руках, тим, кого ставлять у приклад і захоплюються: ах, як ви мужньо все зносите!

Мужньо, так. Тільки організм у всіх однаковий. І 48 годин — вирішальний час, коли можна зупинити розвиток негативних процесів.

І захоплюватися мужньою поведінкою потрібно! Але треба перевірити — чи не стікає кров’ю людина? І допомогти їй, навіть якщо вона не просить. Навіть якщо запевняє, що все нормально. У перші 48 годин ще можна допомогти.

Анна КІР’ЯНОВА, психолог, письменниця, телеведуча