«Податковий інспектор», залишивши все, встав і пішов за Ним… - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.18 € 26.74
«Податковий інспектор», залишивши все, встав і пішов за Ним…

«Святий Матфей і ангел». Мікеланджело да Караваджо, 1602.

Фото pinterest.com.

«Податковий інспектор», залишивши все, встав і пішов за Ним…

22 серпня православна церква вшановує пам’ять унікального послідовника Ісуса Христа — ​апостола Матфея (Матвія), людини з непростою біографією

Євангеліст Матфей — ​парадоксальна фігура у християнській та світовій культурі. З одного боку, про нього відомо досить мало. З іншого — ​це один із найбільш популярних, якщо можна так висловитися, апостолів: сюжети з його участю використовували в своїй творчості видатні живописці, композитори, письменники. Всесвітньо відомий художник Караваджо зобразив Христового учня на трьох полотнах. Один із найкращих музичних творів Баха називається «Страсті за Матфієм». Левій Матфей є також персонажем булгаківського роману «Майстер і Маргарита»

Інтерес до апостола пов’язаний не в останню чергу із суперечливістю його особи. Левій-Матфей (Левій — ​його перше єврейське ім’я) був одним із дванадцяти учнів Ісуса, хто мав не просто не шановану, а навіть ганебну професію. Апостоли Петро, Андрій, Яків, Іван були рибалками в маленькому Капернаумі на березі Галілейського моря, а Левій-Матфей у цьому містечку працював митарем, тобто податковим інспектором. Його посада в місцевих жителів асоціювалася з несправедливістю та зловживаннями, роботою на окупаційну римську владу, котра правила тоді в Палестині.

Одного разу митар Левій зустрів Христа. Ось як розказав про цю подію інший апостол і євангеліст Лука: «Після цього Ісус вийшов і побачив митника на ім’я Левій, що сидів, збираючи податок, і сказав йому: «Слідуй за Мною». І він, залишивши все, встав і послідував за Ним». Левій запросив Христа до себе додому, почув Його проповідь. Нею він перейнявся настільки, що роздав усе своє майно, покаявся у гріхах, пішов за Ісусом і був з Ним до кінця.

Після П’ятидесятниці, коли на апостолів зійшов Святий Дух, Матфей вісім років проповідував у Палестині. Саме для проголошення Євангелія серед євреїв він написав усе, що знав та пам’ятав про Христа, — ​цю книгу ми тепер називаємо Євангелієм від Матфея і читаємо першою у Новому Заповіті. Пізніше проповідував у Сирії, Персії та Ефіопії. Остання країна виявилася кінцевою точкою його земного шляху.

Для проголошення Євангелія серед євреїв він написав усе, що знав та пам’ятав про Христа, — ​цю книгу ми тепер називаємо Євангелієм від Матфея і читаємо першою у Новому Заповіті.

Зараз Ефіопія, в тому числі завдяки подвигу апостола Матфея, більш ніж наполовину — ​християнська держава. А в першому сторіччі нашої ери це була пустеля, населена племенами канібалів із дикунськими звичаями та віруваннями. І все ж святий апостол своєю проповіддю навернув багатьох ідолопоклонників, заснував Церкву, побудував храм у місті Мірмени (до наших днів воно не збереглося) і поставив єпископом свого побратима на ім’я Платон.

В один із днів, коли апостол Матфей ішов до свого храму, на його шляху зустрілися кілька дружин та син ефіопського правителя Фулвіана, котрі були одержимі злими духами. За переказами, апостол іменем Христа вигнав з них нечисту силу. Це навернуло ще більше місцевих язичників у християнство і водночас викликало гнів Фулвіана, котрий боявся, що християни невдовзі вийдуть з-під контролю.

Правитель Ефіопії звинуватив апостола у чаклунстві й наказав його стратити. Мученицькою смертю Матфей помер близько 60-го року нашої ери. Побачивши його вірність вірі, Фулвіан гірко розкаявся у своєму вчинку і згодом сам побажав стати християнином. Після хрещення прийняв ім’я Матфей. Пізніше він став єпископом і продовжив справу християнізації свого народу, яку розпочав апостол-євангеліст.

Наша довідка

Митар — ​означає грішник. У часи Нового Заповіту Юдея була однією з провінцій Римської імперії. Податки в казну в ній збирала не державна влада, а керівники окремих областей. Для цього вони наймали особливих чиновників — ​митарів (як правило, серед місцевого населення). Оскільки розміри податків були визначені заздалегідь, митарі збагачувалися за рахунок того, що брали більше, ніж належало. Природно, люди їх не любили і називали грішниками.

Євангеліє від Матфея — ​єдина з чотирьох книг Нового Заповіту, написана не грецькою, а арамейською мовою. Зроблено це було з огляду на євреїв, ​адже саме вони чекали приходу Месії, й Матфей приніс благу вістку своїм землякам рідною мовою. У свідченні апостола є багато посилань на Старий Заповіт. Таким чином він демонструє, що всі пророцтва про прихід Месії збулися. Крім того, в Євангелії від Матфея найбільш повно викладена Нагірна проповідь Христа — ​одне з головних місць Нового Завіту, включаючи молитву «Отче наш».

До речі

Чому сьогодні худобу не випускають із хліва

Існувало повір’я про те, що на Матвія (Матфея), 22 серпня, до коров’ячого вимені прикріплюється велика кількість змій, які висмоктують молоко. Саме тому цього дня намагалися не випускати худобу з хліва. Також вважається, що на Матвія вода в річках і озерах остигає — ​в повітрі вже починає відчуватися осінь.

Наталка ЧОВНИК.