Ніщо людське сіромашкам не чуже.
Грошей вам, як дітей у мишей!
Що із життя символу 2020 року близьке нам, а в чому вони ще й круто перевершили людей
Ви знали, що геноми миші й людини збігаються на 80 %, тому й більшість медичних дослідів і тестувань проводять якраз на них? Та, як виявилося, не наукою єдиною нам близькі й цікаві ці шустрі клубочки. Тож напередодні Нового року загляньмо в їхню нірку
Якщо можна щиро порадіти, то за те, що всі ці гризуни, точніше гризунки, — багатодітні мами. За рік вони народжують до п’ятдесяти малят. То вам не одне чадо за руку до 18 водити! А маленькі сіромашки на заздрість, так би мовити, братам старшим ще й дуже рано дорослішають: у три місяці вже можуть самі народжувати. Миша, якщо її не піймає кіт, лисиця чи вуж, живе в середньому три роки, тож понад сотню нащадків — їхня велика радість короткого життя.
І, вочевидь, аби якось упоратися зі стресом, виховуючи таке потомство, мишки його заїдають. Так–так, вони мають зо двадцять перекусів на день! Але як модні панянки, вони, можна сказати, сироїдки і вегани, жують лиш зернятка, корінці та фрукти. Міф про сир — не більше, ніж просто міф. У результаті здорового харчування нуль холестерину в крові, шубка блищить і зуби ого–го!
До речі, про останні. Вони у мишей ростуть протягом усього життя. Позаздріть і їхнім вухам: ті чують у 5 разів краще, ніж людські.
Як модні панянки, мишки, можна сказати, сироїдки і вегани, жують лиш зернятка, корінці та фрукти. Міф про сир — не більше, аніж просто міф. У результаті здорового харчування нуль холестерину в крові, шубка блищить і зуби ого-го!
Ну і ніщо людське мишам не чуже. Вони, як з’ясувалося, дуже соціальні тварини, погано переносять самотність, тому намагаються групуватися. Ну зовсім як сучасна молодь. Без соціальних мереж уже ані поїсти, ані до стоматолога сходити. Усе треба фотографувати і якнайшвидше всім — і знайомим, і чужим — показати.
Рости і розвиватися людям ще є куди, і це теж доведено мишами. У 2010 році в одній із лабораторій США піддослідним тваринам видалили невивчений до цього ген. У результаті вони різко порозумнішали, швидше запам’ятовуючи навколишнє оточення і знаходячи заховану їжу. Цікаво, що схожий «отупляючий» ген є і в людини. Правда, видаляти його вчені не ризикують, бо не до кінця розуміють його роль в організмі. Жартома дослідники назвали його «ген Гомера Сімпсона» на честь культового злегка неотесаного героя відомого американського мультфільму.
А от із назвою мишкам не дуже пощастило. Це слово з давньоіндійської мови перекладається як …злодій. Тож у новому році багатійте, як миші на дітей, але тільки чесними способами!
