«Чоловік моєї дочки не може бути батьком» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.21 € 33.12
«Чоловік моєї дочки не може бути батьком»

«Він її б’є, пропиває всі гроші».

Фото pinterest.com.

«Чоловік моєї дочки не може бути батьком»

Шановна редакціє «Газети Волинь», я звертаюся до вас, щоб захистити своїх онуків. Мої дочка і зять не виконують батьківських обов’язків — ​я вже 4 роки звертаюся до всіх відповідних служб. На мої звертання відповідали, що у них задовільні умови. Рік тому їхню сім’ю нарешті поставили на облік у службі у справах дітей їхнього району. Наші правозахисні органи починають щось робити, коли наступає біда

…Моїй меншій онучці 9 місяців. Недавно перебувала у відділенні реанімації інфекційної лікарні з діагнозом «менінгококова інфекція». Батьки пізно звернулися до медиків, коли в дитини почалися крововиливи. 5 днів вона була у важкому стані. Лікарі давали спочатку невтішні прогнози, але витягли внучку з того світу з нашими молитвами.

Справа в тому, що ця дитина вже вдруге в реанімації. Перший раз була при народженні… Я бачила, як вона розвивається (не сиділа у 9 місяців, не видавала ніяких звуків, крім плачу, хоча в такому віці уже говорять перші слова). Я казала батькам, щоб возили її до лікарів, а я б їм допомагала, скільки маю сил, але вони відповідали, що дорослі й знають, що робити. …У січні два рази дочка і її чоловік їздили в Луцьк із маленькою дитиною, щоб набрати кредитів, а як завести дитину в лікарню — ​то знаходять усякі відмовки.

За законом я не маю права забрати дітей до себе і не хочу, щоб мою дочку позбавили батьківських прав.

Моя дочка не слухає нікого: ні лікарів, ні батьків, ні інших людей, а тільки свого чоловіка. А він її б’є, пропиває всі гроші, поліція і служба опіки про це знають. Обоє вони і старшу свою не доглядали так, як потрібно: з пологового зять забрав дочку з недоношеною дитиною з малою вагою під розписку про власну відповідальність. Потім у 8 місяців дитина потрапила в лікарню як недоглянута. Тоді я була поряд і якось умовила дочку завезти малу до невропатолога (бо внучка ще навіть не сиділа). В подальшому дівчинка відставала в розвитку, тому що батьки з нею не займалися. У три з половиною роки вимовляла окремі слова з 3–4 букв. Я знову забила на сполох — ​і нарешті сім’ю поставили на облік як неблагополучну, а дитину влаштували в садочок з інклюзивною формою освіти. Батьки при цьому гвалтом кричали, що не треба її нікуди везти. Я ледве добилася, звернувшись до уповноваженого з прав людини. За 2–3 місяці в дитсадку дитина стала говорити реченнями.

За законом я не маю права забрати дітей до себе і не хочу, щоб мою дочку позбавили батьківських прав (я її люблю та й вона доглядає дітей, попере, їсти наварить). Але її чоловік не може бути батьком, бо думає тільки за себе, ніде не працює, постійно сидить в інтернеті. Допоможіть, щоб ті діти виросли здоровими й у любові.

Бабуся, мешканка м. Ківерці.

P. S. Цей лист за домовленістю з авторкою редакція передасть Службі у справах дітей Волинської облдержадміністрації.