Чому волинянка з вищою технічною освітою протягом 18 років до хати потрапляє лиш через вікно - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.32 € 32.11
Чому волинянка з вищою технічною освітою протягом 18 років до хати потрапляє лиш через вікно

А як виходила б з квартири, якби жила вище?

Фото Олени БОРИСОВОЇ.

Чому волинянка з вищою технічною освітою протягом 18 років до хати потрапляє лиш через вікно

Лучанка, яка мешкає в будинку на вулиці Рівненській, принципово не користується дверима під’їзду, відколи там встановили кодовий замок. Кажуть, вона вважає, що це… від лукавого. Коли ми намагалися з’ясувати подробиці цієї історії, сусіди нас просили не насміхатися над літньою волинянкою, яка нікому нічого поганого не зробила

Відео з жінкою, яка з вікна першого поверху п’ятиповерхівки спускає драбину і злізає по ній на вулицю, з’явилося в інтернеті ще кілька років тому. Втім, недавно місцеві журналісти довідалися, що ситуація не змінилася.

Аби з’ясувати, чому так сталося й, можливо, чимось зарадити лучанці, ми звернулися до директора ЖКП № 7, яке обслуговує цей будинок, Миколи Гарбарчука.

 

 Таким незвичним способом вона потрапляє в оселю вже близько 18 років, відколи в під’їзді встановили двері з кодовим замком. Пан Микола розповів, що про цю мешканку знають, але в ситуацію не втручаються — це її особиста справа.

— Скарг на жінку від сусідів ніколи не було. Вона спокійна, ні з ким не конфліктує. Чув, що ходить до церкви. Але те, що вона вирішила не користуватися дверима, — ​це її вибір. Чужій людині, як кажуть, в голову не залізеш, — ​прокоментував Микола Миколайович. На запитання, чи пов’язано це з тим, що жінка не має чипа до дверей, директор жеку відповідає, що ні. Якби проблема була лише в тому, то її б уже давно вирішили. Дверима з кодом вона категорично відмовляється користуватися. За її міркуваннями, це пов’язано із числом диявола, — ​уточнює директор ЖКП.

Краса та глибина віри — ​не в «жахах» про коди, прокляття і так далі… Якщо ми з Богом, то нам нема чого боятися, тим більше коду на дверях. 

Виявляється, ця лучанка не має й ідентифікаційного коду, бо вважає, що це також від нечистого.

— Багато людей від них відмовилися через віросповідання. Такі ж причини, можливо, й у цієї людини, — ​додав Микола Гарбарчук.

Майстер дільниці ЖКП № 7 розповіла, що жінка ні з ким ніколи не сварилася, щоправда, до квартири нікого не пускає. Про її дивну поведінку знають сусіди, але не засуджують.

— Вона не визнає того чипа, бо віруюча. Кожна людина по-своєму живе. Це її вибір. А хто мав право її фотографувати, сміятися і показувати на всю Україну? Вона нікого не зачіпає. Це її особиста справа, — ​сказала жінка, яка мешкає неподалік і яка відмовилася представитись.

Від сусідів ми також дізналися, що ця лучанка освічена, закінчила виш, колись працювала в проєктному інституті. Нині ж не дивиться телевізора, не слухає радіо і проти будь-якої електроніки.

Щодня бабуся драбиною спускається з вікна кухні на вулицю і йде до церкви. Кажуть, це єдине, чим вона живе. Дітей-онуків не має. В іншому місті живе її сестра, яка раніше, до карантинних обмежень, приїздила частіше, нині ж лиш телефонує сусідам, щоб запитати, як родичка.

Коли відео з набожною лучанкою з’явилося в інтернеті, ситуацію прокоментував настоятель чоловічого монастиря Святителя Миколая Чудотворця ПЦУ в селі Жидичин Луцького району архімандрит Константин (Марченко).

— Бабуся ні в чому не винна, а от до її проповідників питання виникають. Очевидно, що ті, кому вірить ця бідолашна вірянка (на жаль, таких багато), і самі не читали ані Євангелія, ані святих отців, які і є всією красою Православ’я. І ця краса та глибина віри — ​не в «жахах» про коди, прокляття і так далі… Якщо ми з Богом, то нам нема чого боятися, тим більше коду на дверях. Сумно від такого за бідну людину. Очевидно, вона щиро довірилася своїм лжепроповідникам.

Читайте також: Колишній депутат Луцької міськради став продюсером українського історичного фільму

Олена БОРИСОВА