Курси НБУ $ 39.59 € 42.26
Гра, в якій перемагають усі: колонка мами чотирьох дітей

Фото: Суспільне.

Гра, в якій перемагають усі: колонка мами чотирьох дітей

– Я не хочу їсти виделкою – хочу ложкою! – Ти ж знаєш, де вони лежать. – Це нечесно буде, якщо я сам піду по неї!

Я оцінювала поведінку свого малого й обирала, як мені діяти. Можна стати «в позу» й добряче насварити, інший варіант (мій улюблений) – доброзичливо кивнути й зауважити, що, певно ж, він зможе дати собі раду, якщо дуже захоче, – та й піти з кухні. Але раптом у мене перед очима випливла картинка, як якихось десять хвилин тому в сина завалюється пірамідка, яку він будував довго й ретельно. Який він був засмучений і сердитий. Тож я подала йому ложку – і піймала вдячний погляд. Цей варіант виявився найкращим: він трохи «розпогодився» й незабаром узявся знову до гри. Я ж зробила собі з того висновок: у спілкуванні з дитиною не всі ситуації  про те, хто ж стане переможцем у двобої.

Не раз кожен із нас був свідком або учасником події, коли малеча, здається, маніпулює кимось із батьків або ж усіма, вимагаючи щось таке, що догодити їй неможливо. Однак серед таких обставин трапляються й інші, коли хлопчик чи дівчинка вередують, бо втомилися або ж не так давно пережили сильну негативну емоцію. Їм важко висловити, що на душі ще не вляглася буря, наприклад через велике розчарування. А буває таке, що наступна ситуація додає ту останню крапельку, що й запускає увесь механізм негативу на повну потужність. Коли ж ще й від мами чи тата немає ані грама розуміння, то стає ще гірше. Дорослі, вічні полонені своїх клопотів, часто сприймають дратівливість дітей як вибрики або ж як спробу задати тон у домі. Найпопулярніше, за що вони беруться, – поставити пуцьвірінка «на місце».

У спілкуванні з дитиною не всі ситуації  про те, хто ж стане переможцем у двобої.

З власного досвіду мами скажу, що іноді стереотипи (серед яких і «не дати дитині домагатися свого») завжди потребують фільтрування. Насправді у дитячому світі стільки відтінків причин певної поведінки, що рубати під одну мірку – це однозначно шкодити. Як? А хоча б так, що дитина засвоїть собі батьківську форму поведінки: якщо не подобається або незрозуміло, чому це раптом менший і слабший за тебе розкапризувався, – змусь його затихнути силоміць, не розбираючись. 

Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно й цікаво, діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».

Читайте також: «Вага сімейного кола»: колонка мами.

Telegram Channel