Курси НБУ $ 41.44 € 43.86
У київському госпіталі «зібрали по частинах» воїна, який збив російський літак

«Люди як ти – надихають».

Фото із сайту eurosolidarity.org.

У київському госпіталі «зібрали по частинах» воїна, який збив російський літак

5 березня 2022 року, коли рашисти намагалися прорватись у столицю, молодий воїн-контрактник із 80-ї бригади ДШВ Альберт в Ірпені вразив із переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла» путінський літак-винищувач СУ-30

 

 Після звільнення Київщини хлопець воював на різних напрямках – від Херсонщини до Бахмута, а чотири місяці тому отримав важкі поранення.

У столичному госпіталі, де Альберт відновлюється від ран, військового провідали Петро і Марина Порошенки. Петро Олексійович згадує: 5 березня він разом із бійцями 206-го батальйону ТрО поїхав в Ірпінь, де в той день організували евакуацію місцевих мешканців. Там і познайомились з Альбертом, який буквально за дві години до того збив російський винищувач.

Вперше вони зустрілися 5 березня 2022 року – через 2 години після того,  як Альберт відправив рашистських льотчиків у пекло.
Вперше вони зустрілися 5 березня 2022 року – через 2 години після того, як Альберт відправив рашистських льотчиків у пекло.

 Порошенко каже, що це врятувало сотні, а може, й тисячі життів, бо ворожі літаки практично рівняли із землею приірпінські містечка, не даючи змоги врятуватися жінкам, дітям та немічним людям.

«Мама знала, що я не здамся  і що буду воювати до кінця».
«Мама знала, що я не здамся і що буду воювати до кінця».

 Молодий військовий тоді спеціально відкрив своє обличчя, щоб мама побачила його в новинах і зрозуміла: він живий і все гаразд. «Через дві години до мене підходить хлопчина у військовій формі, якого я раніше не бачив, торкає мене за плече і каже, що до мене приїхав Петро Олексійович. А я дивуюся: «Ти що, жартуєш? Як Петро Олексійович приїхав сюди? Тут стріляють і бомблять». Я подивився – справді, Петро Олексійович з людьми розмовляє, а потім підходить до мене, – згадує військовий. – Я тоді погодився без балаклави дати інтерв’ю, бо я не мав з мамою зв’язку з 24 лютого до 5 березня. Знав, що моя мама в будь-якому випадку в новинах побачить, бо там дуже багато було репортерів», – згадує хлопець і додає, що на Київському напрямку тоді втратив майже всіх побратимів.

За нашими плечима – наші сім’ї. Якщо ми не будемо битися до кінця, вони загинуть. Але ми цього не допустимо і будемо стояти.

«5 березня якраз Петро Олексійович приїхав через дві години після того, як я збив той літак. Збив на вулиці Новоірпінській з п’ятого разу, тому що чотири рази у мене ракета не дійшла. Я різні ракети міняв і з п’ятого разу збив. Чотири рази він нас бомбардував», – додає хлопець.

Зараз ненька біля нього в госпіталі.  «Мама зі мною тут два місяці, допомагає мені робити фізичні вправи, я реабілітуюся. Вона знала, що я не здамся і що буду воювати до кінця. На щастя, ми росіян вчасно зупинили, – каже Альберт. – Я пішов служити у червні 2021 року на контракт у 80-ту окрему штурмову бригаду. Був на всіх напрямках, починаючи з Київського, потім на Херсонському, Луганському, Харківському і потім на Донецькому напрямку».

День, коли отримав поранення біля Бахмута, пам’ятає не дуже добре. «На Бахмутському напрямку я був останні чотири місяці і чотири місяці вже тут лежу. Ми знаємо, що за нашими плечима – наші сім’ї. Якщо ми не будемо битися до кінця, вони загинуть. Але ми цього не допустимо і будемо стояти», – говорить хлопець.

«Ти пройшов через такі місця, що побратими, з якими служив, повернулися на щиті. А ти – залишився живим. У Києві тебе зібрали по частинах. Тоді, 5 березня, я сказав, що такі люди, як ти, – надихають, і не тільки мене, але й всю країну. Коли ти згадав ці слова тут, лежачи в госпіталі, було дуже приємно. Повір, ти досі надихаєш мене, надихаєш побратимів, які лежать поряд. І я дуже хочу, щоб ти надихав ще й інших. Дякую за шлях, що ти пройшов», – звернувся Петро Порошенко до українського Героя.

Ольга СОКОЛОВА.

Читайте також: «Аеророзвідник «Дизель» з волинської тероборони – уже пів року на «нулі».

Реклама Google

Telegram Channel