Курси НБУ $ 38.31 € 41.54
«Мирна» мама: колонка мами 4-х дітей

Фото ілюстративне / Depositphotos.

«Мирна» мама: колонка мами 4-х дітей

– Хлопче, щось ми з тобою частіше стали сердитися одне на одного. – У нас підвищена сердитість, правда, мам?

Ми перемовляємося в перерві між домашніми завданнями. Їх багатенько, дарма, що мій син – поки що першокласник. Мені треба навчити його вчитися, хай би як це не було важко. А його завдання, як видається, вибороти собі якомога більше свободи у цьому засиллі нових обов’язків. Звичайно, він сердиться, коли не так, як він хотів би, а я – коли не по-моєму. Правда, я зауважила, що стан знервованості настає у мене якось надто швидко. І наша із сином співпраця від того лише страждає. Бо коли з двох хтось один дратується, то й інший швидко заражається тією ж «мікробою» і праця, навіть якщо це написання речення з 3 слів, закінчується дуже поганим результатом. 

Після кількох таких випадків взялася аналізувати, чим я займалася до того, як ми приступили із сином до домашки. І знайшла свою помилку! Проблема з моїм підвищеним рівнем «сердитості» (а насправді – спустошеності) особливо загострювалася, коли до виконання уроків читала новини з війни. Як би не старалася відмежувати те, що у душі, від «дитячої» теми, не виходило. Війна впливає на нас постійно й часто непомітно для нашої свідомості. Важливо це знати і «читати» свої сигнали. А що з тим робити, підказують і спеціалісти, і ті, хто уже випробував на собі різні помічні техніки. 

Про одну з них несподівано дізналася у луцькому театрі «Гармидер». Після вистави в «Укритті», яке є і справжнім, і культурним, актори взялися знайомити глядачів із техніками самозаспокоєння. Одна з них полягає у тому, щоб видихнути з себе все, що руйнує зсередини. Застосовують її і при панічній атаці. Суть така: на долоні малюємо пальцем або ж очима уявний квадрат. Зображаємо одну сторону, рахуючи повільно до чотирьох – і видихаємо рівно стільки ж часу. Переходимо до наступної сторони – і вдихаємо стільки, скільки рахуємо (до чотирьох). Концентруємося на диханні. Має бути почергово чотири довгих видихи-вдихи. При цьому важливо, щоб ноги стояли на підлозі (землі). Ефект заземлення (коли відчуваємо під ногами ґрунт) відіграє роль опори для нашої свідомості, знання, що ми, як мінімум, можемо контролювати своє тіло, слухати його, керувати ним. Така вправа допомагає також перевести увагу, змінити кут зору на дійсність і допомагає триматися. За невеликий проміжок часу почула про неї двічі. Іншого разу – від психологині обласного управління служби надзвичайних ситуацій. Вона, правда, пропонувала іншу варіацію – дихати, одночасно обводячи контури мобільного телефона, предмета, який під рукою у переважної більшості з нас. Важливий момент: ця вправа може знадобитися вам і у випадку, коли виникає проблема із психологічною рівновагою в того (тієї), хто біля вас. Тоді уже ви керуєте ситуацією, спокійно й чітко пропонуючи людині, якій недобре, вдихати і видихати, стежачи за вашими рухами, – робити це стільки часу, доки дихання не стане рівномірним. 

Маєте свої відкриття, як жити з дітьми дружно й цікаво, як берегти здоров’я – діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова – 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».

Оксана КОВАЛЕНКО, мама.

Читайте також: Хитрощі як досвід: колонка мами 4-х дітей.

Telegram Channel