«Як здобути Перемогу, коли черги на Буковель довші за черги до ТЦК?..»

Мирослав ГАЙ, воїн ЗСУ, про мобілізацію:

«Рішення позвільняти воєнкомів було емоційне, але призвело до того, що під рубку пішли всі ті, хто розбирався в нормативній базі та організації мобілізаційної роботи. Я вважаю це диверсією (після цього різко впала кількість мобілізованих. – Ред.)... Війна не триватиме вічно, але ми маємо організувати мобілізаційний процес зараз. І поповнювати бойові бригади не коштом знищених, а шляхом призову громадян, які мають виконати свій конституційний обов’язок і підставити плече тим, хто воює вже майже 2 роки. Інакше їм так само доведеться воювати, але вже в армії рф».

Сергій ФУРСА, фінансист, вважає, що про корупцію в Україні говорять диспропорційно багато:

«Чи є в Україні корупція? Та, звісно, є. Проте Україна – це не тільки корупція. І не стільки корупція. І ніт, якби не було корупції, це не привело б відразу до Перемоги над росією. Корупція знижує нашу ефективність, але не так радикально, щоб говорити, що це заважає нашій Перемозі.

Якщо я не буду їсти солодкого, я буду в кращій спортивній формі. Але це не означає, що, вийшовши на ринг, я зможу здолати Усика. Чи означає це, що треба їсти солодке? Ніт. Але треба розуміти: щоб здолати Усика, мені потрібна допомога, бажано братів Кличків. І дуже нерозумно в моєму випадку стояти і картати себе, що, якби не їв солодкого останній місяць, я б давно сам того Усика здолав. Що занадто, то не здорово».

Жан БЕЛЕНЮК, борець греко-римського стилю, народний депутат, вважає, що українці не повинні бойкотувати Олімпіаду в Парижі через те, що МОК допустив на неї спортсменів із білорусі та росії під нейтральним прапором:

«Їхати! Перемагати! Не тиснути руку, показуючи, що терористи не гідні жодної поваги! Встановлювати проукраїнську повістку дня в Парижі, використовуючи цей величезний комунікаційний майданчик».

Олекса БИК, письменник, воїн ЗСУ, вважає, що Перемога не гарантована, поки у війну не включиться все суспільство:

«Ви усі прокиньтеся, нарешті, бл**ь. Бо тупо мріяти не лише про швидку Перемогу. Перемоги нам ніхто не гарантував. Особливо, коли черги на Буковель довші за черги до ТЦК. Чому, с*ка, жменька навіжених має героїчно померти в нерівному бою з переважаючим ворогом, а мільйони інших не здатні перекрити корупцію і дерибан? Чому через два роки війни я й досі збираю на корчі через фейсбук? Чому досі ми не здатні витягнути цю війну без волонтерів? Чому, б**ть, всі (ну, майже всі) забили на війну? Вибачте, накипіло».

Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат від фракції «Європейська Солідарність», про те, чому її фракція не голосувала за запровадження драконівських штрафів за порушення комендантської години:

«Це типу відповідь влади на ресторанні гулянки мажорів під час комендантської години. Але, на нашу думку, інструменти для дотримання законодавства і зараз є. А закручування гайок ми не підтримуємо.

Бо це дуже нагадує часи ковіду. Коли 20 поліцейських ловили якогось плавця в Дніпрі, а в цей час ресторан Колі Тищенка (нардеп-«слуга». – Ред.) собі спокійно працював. Коли волонтери повертаються з фронту, й не встигають до комендантської заїхати в місто, їх кошмарять на блокпостах, тягнуть у відділки чи примушують ночувати в машинах.

Але це ж ніяк не вплине на любителів гучних вечірок, які не потрапили в кадр журналістів. З українцями треба чесно говорити про війну, про те, що все найтяжче – попереду. Й це було б ефективніше, ніж штрафи».

Олександр СОЛОНЬКО, політичний аналітик, про тих, хто уникає мобілізації:

«Якщо вони потраплять потім в окупацію, то їх питати ніхто не буде. Ніхто не буде проводити опитування у фейсбуці. Окупаційна армія силою змусить їх служити і воювати проти сусідів. Йти першими, як гарматне м’ясо.

В Молдові, Литві, можливо, в Польщі.

Тоді, може, хтось задумається, що попри всі страхи, ризики, біль та невідомість, життя солдатом у своїй армії та на своїй землі – це набагато краще, ніж іти гарматним м’ясом на штурм чогось за західним кордоном».

Володимир В’ЯТРОВИЧ, народний депутат, про потребу сприймати реальність такою, якою вона є:

«Можна виправдати оптимістичні тези про «два/три тижні» у перші два/три тижні війни – вони допомогли опанувати першу хвилю страху, не дали перерости їй у масову паніку. Але ефективність такого підходу давно позаду. Зараз головним завданням інформаційної політики має бути навчити суспільство долати страх, тверезо оцінюючи реальність, а не втікати від неї. Адже втекти неможливо, вона обовʼязково розірве вигаданий, ілюзорний світ. І на той момент страх як природна реакція на зіткнення із нею не має визначати наші дії. Давид переміг не тому, що уявляв, яким маленьким і слабким є Голіаф».

 Ігор ЛУЦЕНКО, політик, воїн ЗСУ, про нашу армію:

«Українцям і світу варто усвідомити той беззаперечний факт, що ми – найвправніші, найдосвідченіші і відтак найбільш сильні солдати вільного світу. Ми найкраще за всіх уміємо воювати і найкраще за всіх можемо воювати. Глибину цього факту нам ще слід усвідомити і подолати невідповідності всього іншого – невідповідність сили нашого фронту і нашого тилу, невідповідність нашої ролі на планеті нашій міці тощо.

P.S. І спасибі всім, хто допомагає армії. Через донати, через ніштяки – навіть дрібні – народ накачує армію енергією, яка, власне, і робить її такою сильною».

Читайте також: На Волині викрили підпільний цех з повним циклом виробництва безпілотників (Фото, відео)​.