Це просте запитання врятувало мій шлюб - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.27 € 32.88
Це просте запитання врятувало мій шлюб

«Тоді я звернувся до Бога. Я збунтувався проти Нього!»

Волинь-нова

Це просте запитання врятувало мій шлюб

Автор бестселерів із США Ричард Пол Еванс, батько п’ятьох дітей, плачучи під душем після чергової сварки з дружиною, відкрив, як зійти зі шляху, що веде до розлучення. Ось як він написав про цей досвід

«Ми не були ідеальною парою. До того ж, що довше ми були одружені, то більше, здавалося, загострювалися відмінності між нами. Здобування слави й багатства не сприяло нашому шлюбу, а навпаки, навіть розпалювало наші проблеми…

Я був у промо–турі однієї книжки, коли конфлікт між нами досяг апогею. Ми влаштували брутальну сварку по телефону, а в кінці Кері кинула слухавку. Я сидів на самоті й відчував, як мене огортає гнів і розчарування. Я дійшов до ручки. Тоді я звернувся до Бога. Я збунтувався проти Нього! Не знаю, чи крик до Господа можна назвати молитвою, чи ні, але, так чи інакше, ніколи не забуду цього моменту. Під душем у готелі я кричав Богу, що мій шлюб був помилкою і що більше цього не витримаю. До того часу я утримувався від думки про розлучення, але страждання, на які прирікало мене продовження шлюбу, були нестерпними. Не знав, що робити. Я не міг зрозуміти, чому шлюб із Кері був таким тяжким?

У глибині душі знав, що дружина — ​хороша людина. Я також був хорошою людиною. Чому ж тоді ми не могли порозумітися? Чому я одружився з людиною, яка так сильно відрізняється від мене? Чому вона не могла змінитися? Я кричав аж до втрати голосу й сил, а потім опустився на підлогу у ванній кімнаті, а з очей потекли сльози.

Запитання, яке кожен, хто перебуває у постійних стосунках, повинен ставити своїй коханій людині, звучить так: «Що я можу зробити, щоби скрасити твій день?» Це і є любов.

Коли я був на самому дні відчаю, то на мене зійшло ясне натхнення. «Ти не можеш її змінити, Ріку. Ти можеш змінити тільки себе». Тоді я почав молитися: «Якщо я не можу змінити її, Боже, то зміни мене!»

Я молився до пізньої ночі. Молився наступного дня дорогою додому. Я молився, коли переступив поріг свого будинку і зустрівся з байдужою дружиною, яка ледь позирала на мене. Тієї ночі, коли ми лежали в ліжку за кілька сантиметрів одне від одного, хоча насправді між нами була прірва, знову з’явилося натхнення. Я знав, що робити!

Наступного ранку, ще в ліжку, повернувся обличчям до Кері й запитав її: «Як я можу скрасити твій день?»

Кері поглянула на мене сердито: «Що?»

«Як я можу скрасити твій день?»

«Не можеш, — ​сказала вона. — ​Чому ти питаєш мене про це?»

«Тому що це важливо для мене, — мовив я. — ​Я просто хочу знати, що я можу зробити, щоб твій день став кращим».

Вона подивилася на мене і мовила з насмішкою: «Ти хочеш щось зробити? Прибери кухню».

Вона думала, що розізлюся. А я замість того, щоб злитися, погодився. «Добре». Встав і прибрав кухню.

Наступного дня поставив їй те ж запитання: «Що я можу зробити, щоби скрасити твій день?»

Вона примружилася: «Прибери в гаражі».

Я зробив глибокий вдих. Мене чекав напружений день, знав, що вона навмисне дає мені таке завдання. Була спокуса вибухнути від злості, але замість цього, я сказав: «ОК».

Настав черговий ранок. «Що я можу зробити, щоб скрасити твій день?»

«Нічого, — ​сказала вона. — ​Нічого не можеш зробити. Будь ласка, припини мене запитувати».

«Вибач, — ​мовив, — ​але я не можу. Обіцяв собі. Що я можу зробити, щоби твій день став кращим?»

«Чому ти це робиш?»

«Тому що ти важлива для мене, — ​сказав їй, — ​і наш шлюб теж».

Наступного дня я знову запитав її про це. Щоранку ставив їй це запитання, аж другого тижня сталося диво.

Коли я знову запитав Кері, її очі наповнилися слізьми, а потім вона почала гірко плакати. Коли дружина вже могла говорити, то сказала: «Будь ласка, припини запитувати мене, про це. Проблема не в тобі, а в мені. Зі мною важко жити, не знаю, чому ти зі мною».

Я ніжно взяв її обличчя в долоні, щоби вона поглянула мені в очі. «Тому що я люблю тебе, — ​сказав я. — ​Що я можу зробити, щоб скрасити твій день?»

«Це я повинна тебе питати про це».

«Повинна, — ​мовив я. — ​Але не зараз. Поки що я повинен змінитися. Це дуже важливо для мене».

Вона поклала голову мені на груди. «Мені дуже шкода, що я така погана».

«Я люблю тебе», — ​сказав я.

«Я люблю тебе», — ​відповіла вона.

«Що я можу зробити, щоби скрасити твій день?»

Вона ніжно всміхнулася мені. «Може, ми могли би провести деякий час разом?»

Я усміхнувся їй у відповідь. «Ні про що інше я і не мрію»…

Стіна, що нас розділяла, впала. Ми почали проводити конструктивні дискусії про те, чого ми хочемо від життя і як можемо зробити щасливими одне одного. Ні, ми не знайшли панацеї від наших проблем. Я не можу також сказати, що сварки зникли повністю з нашого життя, але змінився їхній характер. Вони не тільки стали рідшими, а й втратили свою колишню інтенсивність. Ми перекрили їм кисень, тому що вже не хотіли одне одного ранити.

Ми з Кері одружені понад 30 років. Я не тільки кохаю свою дружину, але й люблю її. Мені подобається бути з нею. Я хочу її. Потребую її. З численних розбіжностей, які нас раніше розділяли, ми черпаємо сили, а на ті, інші, тепер дивимось у правильних пропорціях. Ми навчилися піклуватися одне про одного, і — ​що найголовніше — ​нам хочеться це робити.

Шлюб важкий. Не менш важко виховувати дітей, підтримувати форму, писати книжки і робити багато інших важливих та гідних зусиль справ у житті. Мати того, хто супроводжуватиме тебе на життєвому шляху, — ​дивовижний дар. Я побачив, що шлюб може бути ліками від наших власних недоліків. А вони є у кожного.

Згодом я зрозумів, що цей досвід був даний не тільки для нас, а мав також послужити іншим. Запитання, яке кожен, хто перебуває у постійних стосунках, повинен ставити своїй коханій людині, звучить так: «Що я можу зробити, щоби скрасити твій день?» Це і є любов. Заради цього запитання варто прокидатися кожного нового дня — ​як для того, щоби його почути, так і для того, щоби запитати».

Джерело: Credo.pro.