Пухнасті котики та мокрі чоботи

Сьогодні вона таки вторгує копієчку, адже для багатьох весна асоціюється з гілочками верби, вкритими м’якими пухнастими бруньками. Знайомимося. Виявляється, Наталка привезла ті котики аж із Нової Вижви. Цієї пори, каже, вони вже на вербі такі розбруньковані й пухнасті

Купую котики, як ласкавий спогад… Колись малою ще в лютому заготовляла їх до маминого свята. Росли вони далеко за селом у рівчаку на вербах. Скраю їх обсмикували такі ж, як і я. Гарні гілки залишалися тільки зверху. Тож мусила лізти на кущ. Було морозно, проте рівчак не зовсім замерз. Коли я дерлася за котиками, то просто зі здобиччю шубовснула у воду. То була лише мить розпачу — маю ж букет лози! І я плелася зо два кілометри у мокрих штанях та взувачці, але з почуттям переможця. Тільки ще треба було ті котики під письмовим столом переховувати пару тижнів, поки вони стануть такими ж сірими й пухастими, як Наталчині з Нової Вижви.

 

Чи можна їздити в тролейбусі з високою температурою?

— Мужчина, не навалюйтеся на мене. У мене висока температура — 39 градусів, — з цієї сердитої репліки розчервонілої жіночки розпочався холодний березневий ранок у промерзлому переповненому тролейбусі №15

Костянтин МОРОЗ

— То чого ви з грипом та температурою пхаєтеся у громадський транспорт? — прокоментував ситуацію сивий чоловік, котрого зачепила хвора пасажирка.

До нього відразу приєдналося кілька людей, і почали вголос обурюватися.

— Сидела бы ты, миленькая, дома, — порадила худенька, зі зморщеним обличчям бабуся, котра трималася за ручку чималої «кравчучки».

— А вам чого вдома не сидиться, претеся у тролейбус із самого ранку, коли люди на роботу їдуть? — відбивалася пані «з температурою».

На захист старенької стали ще кілька пасажирів і дружно взялися звинувачувати хвору в тому, що вона розвозить інфекцію по всьому Луцьку, мовляв, безсовісна й зовсім не думає про інших. Здавалося, ще трішки — і її просто випхають на наступній зупинці.

— Що ви причепилися до жінки, — вступився за неї неголений молодик, — вона своїм гарячим тілом опалює тролейбус, щоб вам було краще їхати, — розрядив «наелектризовану» атмосферу.

Від цих слів сердиті та обурені люди відразу стихли, а в «п’ятнадцятці» стало тепліше та веселіше.

 

Селяни вже забули, що таке безпаспортне рабство

Цей спогад пов’язаний із недавнім відрядженням у Борщівку Ковельського району. Дорогою до села ми підвозили редакційним автомобілем хлопчика, який прямував додому пішки. Як виявилося, був у Голобах, куди їздив «виробляти» паспорт. Отож попутнику — 14 років. Саме з такого віку в Україні видають цей основний документ

Катерина ЗУБЧУК

А мені пригадалися 1960–ті ро­ки, коли сільські жителі були безпаспортними. Якщо хтось їхав на навчання, то, щоб одержати документ у райвідділі міліції, мусив спершу запастися довідками від голів колгоспу і сільради, що ті його відпускають. І мені, пам’ятаю, довелося пройти таку процедуру задля паспорта, без якого не можна було вирушати на екзамени у вибраний мною університет. Те, що ти вступаєш до вишу, вважалося, як собі зараз думаю, вагомим аргументом. А в інших, менш переконливих, ситуаціях довідку могли, очевидно, і не дати, тим самим тримаючи людей у селах.

Навіть після смерті Сталіна ця категорія населення паспортів ще не мала. Хрущов боявся, що всі пороз’їжджаються і села стануть пусткою. Так тривало до літа 1969 року — після першого з’їзду колгоспників Рада Міністрів СРСР скасувала бюрократичну процедуру отримання паспортів у сільській місцевості.

 

УСМІХАЙЛИК:

«Люди бувають трьох видів: яких видів, яких не видів і яких би вік не видів».

 

ПРИВІТАЙТЕ ІМЕНИННИКІВ:

13 — Нестор, Марина, Василь, Микола, Кіра.

14 — Антоніна, Євдокія, Докія, Антон.

15 — Федот, Богдан, Арсен, Василь.

 

СХІД І ЗАХІД СОНЦЯ:

14 березня (схід – 6.31, захід – 18.25)

15 березня (схід – 6.29, захід – 18.27).

Очікується незначний прояв сонячної активності. Магнітні коливання можливі 14, 16, 17, 18, 19 березня.

 

Даєш два свята щотижня

Сергій НАУМУК

— А що, 8 Березня більше не буде? — запитала донька–третьокласниця після реклами однієї мережі побутової техніки.

— Як вирішать, так і буде, — кажу.

— А хто це вирішує?

— Уряд, міністри.

— Це нечесно.

— Ну, так. Вони не завжди вирішують це чесно.

— Як виросту і буду, як вони, то зроблю багато–багато вихідних, — обіцяє.

— А хто ж тоді працюватиме? Якщо не працюватимеш — не матимеш грошей.

— Ну тоді два свята на тиждень, — не здається мала, але, ще раз глянувши на мене, таки зменшує норму, — або одне свято на місяць.

 

Прогноз погоди

Астрономічний рубіж зими і літа

Сьогодні вшановують пам’ять преподобного Василя–сповідника. За спостереженнями, цього дня завжди тепло, щоправда, і дощ може бути, але це до багатого врожаю і жаркого літа. Наші пращури за снігами, що тануть навколо дерев, розгадували таємниці погоди: круті краї — весна швидко мине, пологі — буде затяжною. Крім того, 13 березня — ще й астрономічний рубіж зими і літа.

А за прогнозом чергового синоптика обласного гідрометеоцентру Надії Голі, сьогодні — хмарно з проясненням, невеликий дощ. Вітер південно–східний, 7—12 метрів за секунду. Температура повітря по області — від 9 до 14, у Луцьку — 12—14 градусів тепла. 14–го — хмарно, невеликий дощ. Вітер північно–західний, 7—12 метрів за секунду. Температура повітря вночі — 1—6, вдень — 7—12 градусів тепла. 15–го — хмарно, без істотних опадів. Вітер північно–західний, 7—12 метрів за секунду. Температура повітря вночі — 1—6, вдень — 4—9 градусів тепла. За багаторічними спостереженнями, найтепліше 13 березня було 2007 року — плюс 10, найхолодніше — 1972–го — мінус 28 градусів. Радіаційний фон учора по області становив 0,012 мілірентгена за годину.

У Рівному сьогодні — хмарно, температура — 4–6 градусів тепла.

14 березня — хмарно, температура — 0–3 градуси тепла, 15–го — від мінус 1 до плюс 10.

 

 

 Південна Америка... зі снігу

Така вже Зима несерйозна була цього року. Довго не бралася по–справжньому до своїх обов’язків. Стільки її чекали, а на Новий рік лише дощ пішов…

Олександр ДУРМАНЕНКО

Не було кому морозити водойми та встеляти землю холодним білим «пухом», по якому так гарно ковзають санчата. То ніби вже й узявся морозець — так нема з чого снігову бабу зліпити! Випав сніг — зранку гарно, а до обіду вже все розтало.

Лютий намагався відповідати своїй назві, та ненадовго духу його вистачило — не натішились діти зимовими забавами. Ось так і доводиться таким малюкам, як дворічний Назар Мельничук, якого зустрів разом із дідусем, шукати «шматочки» зими. Ще хоч трішки, але хочеться потішитися сніжком. Та це вже марна справа — весна своїм теплом такі білі «острівці» розтоплює.