Поліщук побував у всіх селах Західної України

 Показово, що його життєпис у «Вікіпедії» за обсягом менший, аніж перелік написаних ним книжок. Учений із великої літери був скромною людиною і його здобутки ще належно не оцінені. Архипові Данилюку належить понад 500 наукових праць, серед яких: «Українська хата», «Господарські будівлі на Поліссі кінця ХІХ – початку ХХ століття», «Наша хата: етнографічний нарис про традиційне поліське житло», «Музей в Шевченкiвському гаї», «Поклонитися народному зодчому: Етнографічні нариси про народну архітектуру України», «Релiкти давнього будiвництва», «Скарби народної архітектури Гуцульщини», «Волинь: Пам’ятки народної архітектури», «Народна архітектура Волинського Полісся» та інші.

На жаль, ідея вченого, серце якого зупинилося 2008 року, – створити скансен Полісся в Любомлі – поки так і не втілена у життя...

Після закінчення Львівського університету Архип Данилюк чотири роки відпрацював у Музеї етнографії та художнього промислу. Відтак перейшов у новостворений Музей народної архітектури та побуту у Львові, якому віддав понад 30 літ. Нашого земляка також називають одним із творців скансену (музею під відкритим небом).

У пошуках експонатів для цього улюбленого дітища він обійшов-об’їхав сотні населених пунктів. Вважають, що немає жодного села в Західній Україні, де б він не побував з експедицією. Архип Григорович любив розповідати про перевезення одного з найкращих об’єктів Шевченківського гаю — гуцульської ґражди із села Криворівня. Аби спустити деталі архітектурного комплексу з гори в долину, довелося спорудити четверо масивних саней. Нині в експозиції Музею народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького відтворено 124 пам’ятки архітектури, які об’єднані в 54 садиби. Територія музею займає площу 36 гектарів і розділена на шість етнографічних зон.

Пізніше Архип Данилюк захистив кандидатську дисертацію і став викладати у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Працював над розвитком наукового напряму «географічне краєзнавство».

На жаль, ідея вченого, серце якого зупинилося 2008 року, – створити скансен Полісся в Любомлі – поки так і не втілена у життя...

Тарас СТЕПАНЮК