Роботящій сім’ї – ​теплиця від партнерів улюбленої газети - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.47 € 29.62
Роботящій сім’ї – ​теплиця від партнерів улюбленої газети

Оксана з дітками вже встигли у «подарунку» й розсаду посадити.

Фото з архіву родини Мельників.

Роботящій сім’ї – ​теплиця від партнерів улюбленої газети

Родина Мельників із села Звиняче Горохівського району виховує чотирьох діток і заробляє на життя працею на землі. Вона й отримала головний приз конкурсу від «Волині-нової» і компанії «Западенські теплиці» за найкращу історію про перші кроки бізнесу на селі

Наважитися писати листа в газету Оксані було нелегко. Та все-таки вона виклала свою історію «Уже й забули, скільки коштують томати в магазинах» («Волинь–нова» за 24 квітня 2018 року).

Олексій Дудич (в центрі) пригощає малечу солодощами.
Олексій Дудич (в центрі) пригощає малечу солодощами.

 — Прочитали у вас оголошення. І вирішили взяти участь у конкурсі «Волині–нової» та компанії «Западенські теплиці», — ​розповідає Оксана Мельник. — ​Ми вирощуємо помідори і стараємося, щоб вони були гарні. Поговорила з мамою, і вона підтримала мене, щоб написати про це.

— Вірили, що зможете виграти? — ​запитує Олександр Згоранець, головний редактор нашої газети під час вручення першого призу акції.

— Якщо чесно, спочатку не особливо. Ми ж помідори не дуже продавали, хоча для себе вирощуємо багато. Але потім з’явилася іскра надії, — ​сміється Оксана.

— Я не вірив до останнього, що можна виграти без блату, чесно кажучи, — ​зізнається Володимир. — ​А тут, виявляється, що газета «Волинь» грає за правилами.

Володимир (крайній справа) поспішає розвантажити подарунок.
Володимир (крайній справа) поспішає розвантажити подарунок.

 — Нині йде активний виїзд українців за кордон. Але є й такі, які не втікають, а розвивають сільське господарство й намагаються зробити його більш рентабельним. Ми задумали акцію і звернулися у «Волинь–нову». Із цією газетою було добре працювати, бо вона популярна і має великий тираж, — ​звертається до Оксани та Володимира Мельників директор компанії «Западенські теплиці» Олексій Дудич. — ​Отож, ви стали переможцями. Вітаю!

Заходимо на подвір’я. Біля літньої кухні помічаємо стіл, заставлений горщиками з розсадою. Господиня розповідає, що минулого року зробили парове опалення, у хаті було дуже тепло, і розсада стала рости надто швидко.

— Висадили 150 кущів помідорів, а перчики, гляньте, які гарні. Вже навіть плід є на розсаді. А баклажани такі, що можна висаджувати. Але їх надто сильно їдять колорадські жуки. Помідори трохи продавали. Баклажани переважно сусідам роздавали. Тепер усе будемо садити в теплиці. Перчики будуть довше там, і їх більше дозріє. Так само й помідори будуть довше, — ​мріє господиня.

Я не вірив до останнього, що можна виграти без блату, чесно кажучи. ​А тут, виявляється, що газета «Волинь» грає за правилами.

Її чоловік родом зі Звинячого, а от Оксана аж із Височного Ратнівського району. Познайомилися в обласному центрі: Володимир навчався в Східноєвропейському університеті імені Лесі Українки, а Оксана — ​у педагогічному коледжі.

— Якось Володин товариш взяв у подруги мій номер. Сам побоявся зателефонувати і віддав його другові. Той зателефонував, і ми поспілкувалися, — ​сміючись, пригадує Оксана історію знайомства.

Сільський голова Тетяна Панасюк (крайня зліва) радіє за працьовити родину.
Сільський голова Тетяна Панасюк (крайня зліва) радіє за працьовити родину.

 — Зателефонував я не одразу, — ​вступає в розмову Володимир. — ​Може через місяць. Знайшов номер у телефоні, порозмовляли…

Відтак познайомилися ближче, закохалися і створили міцну сім’ю. Нині в Мельників четверо діток. Найстарша Іринка у першому класі. На два роки молодший Сашко — ​великий скромняга. При чужих людях із нього слова не витягнеш. Трирічний Максим усе робив би разом із татом: крутив би всі болти та гайки. Мають свій трактор і допоміжні до нього. Не раз татусь поспішав чим швидше скласти якийсь агрегат. Інакше, мовляв, не вистачить деталей.

— Розібрав косарку — ​за годину рознесли всі гайки та болти, — ​сміється Володимир.

Найменший дворічний Андрійко наразі щасливо спить на маминому плечі. Сестра Іринка вже іноді доглядає його сама. Хоча малі бешкетники частенько перекидають вазони. Або ж повиривають і рівненько поскладають розсаду.

— Посваримо, — ​мама поглядає на хлопців, — ​а тоді заново висаджуємо те, що можна.

— Приємно, що в нас є така молода сім’я, — ​каже звинячівський сільський голова Тетяна Панасюк, — ​яка вирощує овочі й для себе, і на продаж. Сьогодні керівник підприємства «Астра» Василь Туриашвілі передав мені 11 тисяч гривень для придбання іграшок у дитсадок. Отож із понеділка будуть нові. Приводьте своїх хлопчиків: нехай краще ламають іграшки, а не техніку та розсаду, — ​усміхається.

Ми ж зичимо, щоб у Мельників все родило і все вдавалося. Як пізніше розповів телефоном Володимир, теплицю вже встановили, завезли чорнозем і посадили помідори, перець та капусту. І на збір урожаю нас пообіцяв покликати. А ми приїдемо і перевіримо, як у них вийшло.

Публікація створена завдяки сприяння компанії «Западенські теплиці» (Луцький район, с. Забороль, вул. Володимирська, 36–а. Тел.: 0503780907, 0672552565). До речі, хто з передплатників «Волині–нової» замовить у «Западенських теплицях» для себе теплицю до 1 червня, отримає 20% знижку. Скористайтеся суперпропозицією!