Вони одружилися проти волі батька нареченої - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.77 € 27.33
Вони одружилися проти волі батька нареченої

Волинь-нова

Вони одружилися проти волі батька нареченої

Серед видатних письменників минулого, творчість яких увійшла в скарбницю світової культури, почесне місце займає класик єврейської літератури Шолом–Алейхем (на фото). Його сучасники стверджують, що талант письменника в ньому пробудили почуття до Ольги Лоєвої — ​майбутньої дружини

Народився Шолом Рабінович 2 березня 1859 року в Переяславі (зараз Переяслав–Хмельницький), у заможній сім’ї. У нього було троє братів і дві сестри. Раннє дитинство Шолома проходило в містечку Воронково на Полтавщині. Але дні відносної безтурботності швидко зникли, коли батько збіднів, мати померла, а мачуха була зла і сварлива. Гірка сирітська доля привела 13–річного Шолома разом із молодшими братами і сестрами в Богуслав, де він жив 8 місяців у сім’ї бабусі й дідуся. Після закінчення єврейської початкової школи — ​ХЕДЕРУ і Переяславського повітового училища Шолом із 17 років почав самостійне життя. Щоб не бути тягарем для багатодітної сім’ї, він вирішив заробляти на себе сам — ​почав давати приватні лекції із загальноосвітніх дисциплін у Переяславі та Ржищеві. У 18 років потрапив до багатого маєтку «Софіївка» під Богуславом Київської губернії як учитель доньки заможного орендаря Лоєва.

Довідавшись про роман доньки з бідним учителем, батько Ольги вигнав юнака.

Чудова природа і перше романтичне почуття до доньки Лоєва Ольги пробудили в ньому талант письменника. Він писав довгі романи, крикливі драми, заплутані трагедії і комедії, фантазія не знала меж, читав їх Ользі, і обоє були в захопленні. Та довідавшись про роман доньки з бідним учителем, батько дівчини вигнав юнака, і три роки він працював у Лубнах рабином (чиновником з реєстрації народжень, шлюбів, смертей серед єврейського населення). Ці роки додали йому впевненості в своїх силах.

Перші твори Шолом писав гебрайською (древньоєврейською) мовою, а потім, щоб вони були доступними широкому загалу, почав використовувати розмовну єврейську мову — ​ідиш і підписувався псевдонімом Шолом–Алейхем (традиційне єврейське вітання «Мир вам»).

У 1883 році Шолому пощастило зустрітися з коханою, і проти волі її батька вони одружилися і поселилися в Білій Церкві. Тут купили будинок і провели найкращі молоді роки, тут народилися їхні перші діти. У сім’ї Шолом–Алейхема було чотири доньки (Ернестина, Ліліан, Емма, Марія) і двоє синів (Михайло, Наум). Він був незвичайним батьком, уважно прислухався до своїх дітей, як тонкий психолог намагався зрозуміти кожного і вчасно допомогти.

Його дружина Ольга, попри всю свою розсудливість, була ще молодою, недосвідченою. Але лагідна, стримана, вона стала чудовою подругою своєму поривчастому чоловікові–мрійникові. Вони прожили разом 30 щасливих років і до останніх днів зберегли ніжність почуттів.

До речі, початок Першої світової війни застав Шолом–Алейхема в Німеччині на курортному лікуванні. Як російському підданому йому запропонували залишити цю країну, після чого він, тяжко хворий, без засобів до існування з усією сім’єю декілька місяців перебував у Данії. А наприкінці 1914 року виїхав до Нью–Йорка. Життя в Америці у Шолом–Алейхема було нелегким. Він дуже бідував і хворів, але все трагічне завжди умів обернути на смішне. Хворий на діабет, у листі до доньки писав: «Я знаю, что никогда не умру от голода, я умру от жажды».

В Америці письменник весь час мріяв про те, щоб одразу ж після закінчення війни з першим пароплавом повернутися на батьківщину. Але здійснити цю заповітну мрію письменникові не вдалося. Хвороба знесилила його і прикувала до ліжка. Помер Шолом–Алейхем 13 травня 1916 року. Останнім передсмертним його бажанням було, щоб поховали в рідному Києві, з яким пов’язано 20 років життя. Не судилося. Він знайшов спочинок у нью–йоркській землі.