У Млинові отримують електроенергію прямо з води - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 25.06 € 27.73
У Млинові отримують електроенергію прямо з води

Сергій Ільчишин і Анатолій Зух упевнені, що механізм послужить людям ще літ сто.

Фото: Олександра ДУРМАНЕНКА.

У Млинові отримують електроенергію прямо з води

Її виробляє австрійська турбіна «Фойт» 1951 року випуску

Одним з найперших механізмів, який давно служить людям, був водяний млин та проста турбіна. Дещо модернізована, вона використовується й досі на гідроелектростанціях. Нині в Україні 74 малих ГЕС, у яких сила течії рухає турбіни і вони виробляють електроенергію. Найближча до Луцька розташована в районному центрі Млинів Рівненської області і належить приватному підприємству «Агропром–енерго». Нещодавно ми на власні очі побачили роботу гідроелектростанції потужністю 362 кіловати на годину

Гідроелектростанція заховалась серед верб.

Гідроелектростанція заховалась серед верб.

 Чому станція працює лише на 20 відсотків?

— Проминете міст і там побачите її, — так у Млинові нам пояснили, як потрапити на їхню ГЕС.

Ми їздили через річку Ікву туди–сюди кілька разів, але нічого не знайшли. Ніхто ж не сказав, що в селищі кілька таких мостів. Нарешті серед верб на березі розгледіли будівлю гідроелектростанції.

Австрійці можуть пишатися своєю якісною та надійною продукцією.

Нашими гідами стали завідувач виробництва ПП «Агропром–енерго» Сергій Ільчишин та головний інженер Млинівської ГЕС Анатолій Зух. За словами фахівців, останнім часом головною проблемою в їхній роботі стало зменшення рівня води. А все через те, що у сусідньому Дубенському районі відкрили цілий каскад ставків. Ще клопоту додала нинішня весна — майже без опадів.

Фахівці постійно відстежують рівень води, яка поступає на турбіну.

— Ми безперервно відстежуємо рівень, який катастрофічно падає. Оці дощики, що нещодавно пройшли, ситуацію не покращили. Нині станція працює лише на 20 відсотків від номінальної потужності. Немає в річці води, тому й відсутня енергія. Ми повністю залежні від природних чинників, — пояснює Сергій Ільчишин. — Для нас добре, коли погана погода й значні тривалі опади — тиждень чи два. Зайвої води не буває, адже для цього поряд збудовано переливну дамбу. Але нині вона практично не використовується. На станції постійно чергує 5 працівників, а всього на підприємстві трудяться 20 фахівців. Щоб риба не потрапляла в турбіну, встановлено спеціальні захисні решітки, — додає завідувач виробництва.

Австрійський механізм працює бездоганно.

Швидкість руху валу - 173 оберти на хвилину.

 

«Турбіна «Фойт» уже 65 років не дає збоїв»

Спорудженням ГЕС у старовинному містечку на річці Іква почали ще поляки перед війною, але не встигли завершити. Зробили тільки частину дамби й довелося втікати, коли Другу Річ Посполиту роздерли два диктатори.

Підприємство в місті Санкт-Пельтен і досі працює.

Підприємство в місті Санкт-Пельтен і досі працює.

 Станція була завершена і введена в експлуатацію у травні 1953–го. А називалася вона міжколгоспна, бо тоді до її будівництва активно долучалися навколишні колективні господарства, адже саме розпочиналася електрифікація Рівненської області. Оскільки в ті далекі роки споживання було незначним, то потужності малої ГЕС вистачало на Млинів та весь район. Ще стояв додатковий дизельний генератор. Але в кожній хаті дозволяли включати лише одну лампочку Ілліча. Для безперебійної роботи електростанції звели греблю завдовжки 225 метрів. Таким чином на річці Іква й утворилося водосховище площею понад 440 гектарів. Необхідний перепад висоти для ефективної роботи — чотири метри.

Поворотне колесо - елемент управління турбіною.

— Потужність нашої ГЕС — 362 кіловати на годину, — пояснює головний інженер Анатолій Зух. — Установлено обладнання австрійської фірми «Фойт». Діаметр робочого колеса — 1,6 метра. Зберігся заводський знак і номер, на якому добре видно, що всі агрегати виготовлено в 1951 році, — пан Анатолій у машинному залі показує нам логотип підприємства. — Вже 65 літ на електростанції зі швидкістю 173 оберти на хвилину практично безперервно крутиться ось ця турбіна «Фойт». Австрійці можуть пишатися своєю якісною та надійною продукцією. За стільки часу лише кілька разів робили профілактичний ремонт.

На ГЕС запроваджено автоматичний облік та контроль.

Як пояснює пан Ільчишин, їхнє підприємство працює за «зеленим» тарифом і подає струм у єдину енергосистему нашої країни. Для цього запроваджено автоматичний облік та контроль.

За словами головного інженера, в Україні гідроенергетика має великі перспективи, тому її необхідно розвивати. Навіть на рівнинних річках, де можна зробити хоча б невеликий перепад води. Зараз є нові технології, встановлюють горизонтальні генератори. Як стверджує Анатолій Зух, вода лише рухає турбіну й тече далі, а її якість залишається такою ж.

ГЕС безпечна для довкілля - вода лише рухає турбіну й тече далі.

На продовження теми

У світі лідером гідроенергетики є Китай. У цій країні 90 тисяч малих ГЕС. На річках Австрії їх працює 31 тисяча, в Німеччині — понад 30 тисяч. В Україні — лише 74. Одна з найперших гідроелектростанцій була збудована графом Потоцьким у 1913 році в селі Сокілець нинішнього Немирівського району Вінницької області на річці Південний Буг. В Україні після Другої світової війни збудували сотні малих ГЕС. Коли спорудили Дніпровський каскад, то малі електростанції стали збитковими і їх порізали на брухт.

Як стверджують фахівці, в Україні можна спорудити тисячу малих ГЕС, але потрібні серйозні інвестиції.