Курси НБУ $ 27.90 € 31.78
Перестанеш бути рабом шлунка — ​позбудешся хвороб

За позитивними емоціями Сергій Панасович іде до лісу.

Фото з особистого архіву Сергія ВАЩУКА.

Перестанеш бути рабом шлунка — ​позбудешся хвороб

Сергія Ващука, заслуженого енергетика України, директора ПрАТ «Енерго» у Маневичах на Волині знають ще й як досвідченого пасічника, завзятого грибника і переконаного прихильника здорового способу життя. Чоловік практикує голодування, завдяки якому організм очищається від токсинів і навіть омолоджується. За обгрунтування цієї теорії японський біолог Йосінорі Осумі отримав позаторік Нобелівську премію. А наш земляк зробив для себе подібне відкриття ще 30 літ тому

«Голодування дає стільки енергії, що на місці не всидиш»

Сергію Панасовичу 73 роки, але він каже, що зараз — ​молодший, активніший і бадьоріший, аніж був у 40. Постійно у русі. Гуртує бджолярів району, плекає сад, знає всі грибні місця в навколишніх лісах… Ніколи не робив секрету зі своєї методики оздоровлення, завжди охоче ділиться власним досвідом з людьми, які звертаються по допомогу. Адже саме завдяки голодуванню Сергій Панасович зумів нормалізувати артеріальний тиск, забув про проблеми зі шлунком.

Сьогодні важко уявити, що 30 років тому цей стрункий, підтягнутий чоловік важив понад 100 кілограмів. Але богатирські параметри, на жаль, не завжди є ознакою міцного здоров’я. Зайва вага, проблеми із судинами — ​шлях до гіпертензії. Тому нерідко вранці Сергія Панасовича бачили в райлікарні під крапельницею, а через кілька годин він спішив на виробничий об’єкт, бо сидіти на лікарняному — ​не з його вдачею. Високий артеріальний тиск не вдавалося «стриножити» ні таблетками, ні уколами, ні засобами народної медицини. Після чергового гіпертонічного кризу лікарі запропонували оформити інвалідність.

Ефект відчуваєш дуже позитивний — ​незвичайний приплив сил, неймовірна легкість у тілі.

Для трудоголіка Ващука це був шок. Почав самотужки шукати шлях до життя без хвороб. Випробовував різні методики оздоровлення: і «моржував», і вправи робив, і на дієтичне харчування переходив — ​помітного результату це не давало. Врешті–решт вирішив вдатися до голодування.

Книгу Поля Брегга «Здоров’я і довголіття» Сергій Панасович прочитав декілька разів. Але психологічно налаштувати себе на утримання від їжі — ​справа нелегка. Тим більше, що рідні й знайомі в один голос відмовляли від цієї затії. Почав голодувати з однієї доби. Обмежив себе у м’ясних, жирних стравах. Згодом зважився на кількаденне утримання від їжі.

— Найважче переборювати голод другої доби. Коли дуже вже хочеться їсти, можу дозволити собі півложки меду, яким підсолоджую холодну кип’ячену воду. Але ефект відчуваєш дуже позитивний — ​незвичайний приплив сил, неймовірна легкість у тілі. Голодування дає стільки енергії, що на місці не всидиш, — ​розповідав Сергій Ващук 12 років тому, коли вперше брала в нього інтерв’ю.

Тоді ще ніхто не чув терміну «аутофагія». Він увійшов у наш словник лише у 

2016-му, коли світ заговорив про відкриття японського вченого Йосінорі Осумі. Механізми аутофагії означають процес утилізації та переробки непотрібних частин клітин. Завдяки цьому виводяться токсини і в цілому омолоджується вся структура клітини, також посилюється захист від потрапляння всередину її інфекції. Осумі вдалося довести, що процес аутофагії починає працювати набагато ефективніше при стресі — ​голодуванні, наприклад.

10 днів без їжі — ​і забув про гіпертонічні кризи

Сергій Панасович — ​людина дуже вольова. Важко повірити, але одного разу він зміг витримати навіть

10-денне голодування «без відриву від виробництва». Запевняв, що так навіть легше: за клопотами й не згадував про їжу.

— Головне — ​правильно вийти з голоду. Я починаю харчування з вечері — ​з’їдаю невеличку порцію страви з овочів, вранці теж щось дуже легеньке, на обід — ​супчик. Дуже важливо — ​не переїсти, — ​застерігав чоловік.

Приблизно тричі на рік Сергій Ващук влаштовував для свого організму випробування голодом, і щоразу відзначав поліпшення показників артеріального тиску. Перестав боліти шлунок, який турбував з молодих літ. Поступово з часом став забувати про гіпертонічні кризи.

— Маю вдома тонометр, і зараз продовжую контролювати тиск. Дякувати Богу, все нормально. Але й далі щотижня по півтори доби утримуюсь від їжі, бо переконався, що це дуже корисно. Багатьом знайомим, які страждали від тих чи інших хвороб, радив спробувати голодувати. Хто справді серйозно до цього поставився, тому ставало легше. Ну а думка скептиків для мене не важлива, — ​каже Сергій Панасович.

Статистика свідчить: де-в’ять чоловік із десяти можна назвати самогубцями, які повільно вбивають себе переїданням. У нас традиційно сформувався культ їжі. Забитий ковбасами, маслом, різними делікатесами холодильник — ​символ достатку, благополуччя, гостинності. Господині розучилися готувати без м’яса й смальцю, солодка здоба є на столі щодня, а от страви із овочів полюбляємо не завжди. Споживаємо «приправлені хімією» продукти із супермаркетів, годуємо дітей магазинними солодощами й сосисками і дивуємося, чому вони ростуть хворобливими. І далеко не всім вистачає сили волі дотримуватися вимог здорового харчування.

А ось наш співрозмовник стверджує, що в його раціоні впродовж 30 років переважає рослинна їжа, щоправда, не відмовляється він і від доброго домашнього сала. Завжди в оселі досвідченого пасічника є на столі мед, знає Сергій Панасович і секрети застосування продуктів бджільництва для оздоровлення.

— Ми не завжди усвідомлюємо, наскільки цінне те, що дає нам Божа комаха. Я розповідаю про це людям. Разом із колегами–​пасічниками вирішили навіть встановити пам’ятник бджолі. Збираємо гроші на нього. А ще зараз готуюся до презентації

своєї книги, котру нещодавно видав, щоб згадати відомих земляків, з якими жив і працював, — ​ділився новинами Сергій Ващук.

Слухала і переконувалася, що мав таки рацію Нобелівський комітет, який підтвердив: голодування дійсно дає прекрасні результати. Дослідження процесів аутофагії, або «самопожирання» клітин, принесло японському біологу визнання та грошову премію в розмірі майже 930 тисяч доларів США. Відкриття Осумі є важливим для лікування низки недуг: раку, хвороби Альцгеймера, запалень, нейродегенеративних захворювань, діабету тощо — ​визнали члени Нобелівського комітету. Історія волинянина Сергія Ващука тому чудове підтвердження.

Оксана КРАВЧЕНКО