Щоб із раком боровся сам імунітет

Інтернет-сайт «Українська правда. Життя» попросив пояснити важливість цього відкриття двох співробітників Інституту фізіології імені Богомольця НАН України: завідувача відділу загальної та молекулярної патофізіології Віктора Досенка та старшого наукового співробітника цього ж відділу Василя Нагібінa.

ЩО ТАКЕ злоякісна пухлина

 

У кожній клітині нашого організму є механізм поділу, підконтрольний і пригнічений у дорослому житті, розповідає Нагібін. Наразі не зрозуміло, чому виникають більшість видів раку. Раптом у клітині щось збивається і цей механізм поділу знову працює.
Коли наша клітина починає неконтрольовано ділитися, вона стає пухлинною. Доброякісна, як правило, росте в межах свого органу. Злоякісна проростає в інші органи, йде у кров, тому її значно важче лікувати. Значна частина новоутворень не порушує так званий антигенний гомеостаз. Не з’являються нові білки, які імунна система розпізнає як чужі і бореться з ними.

— Пухлина вдає з себе дитину. Імунна система їй вірить. Де порушник? Де новий нехарактерний білок? — ​каже Досенко. — ​Так рак обдурює наш імунітет, щоб рости.
причини онкозахворювання

Зовнішні фактори: іонізуюче випромінювання, наприклад, викликане аваріями на атомних електростанціях; продукти спалювання органічних речовин; онкогенні віруси.

Не менш важливими є внутрішні фактори. Найпоширеніший із них — ​підвищення рівня певних гормонів. Найрозповсюдженіші пухлини в світі — ​рак молочної залози у жінок і передміхурової у чоловіків.

Є ще порушення імунної системи, спадкові захворювання, генетичні, коли людина народжується з мутацією, що обов’язково призводить до раку тощо. Недугу може викликати і нездорове харчування. 

ЯК ХВОРОБА ВИКОРИСТОВУЄ ОРГАНІЗМ НА СВОЮ КОРИСТЬ

— Імунна система досить агресивна сама по собі. Може розпізнавати антигени (чужорідні тіла). Якщо розпізнала — ​буде бити всі клітини, які ці гени несуть, до кінця. Пухлинна клітина має мутацію: білок там буде не нормальний, імунна система це розпізнає і має його вбивати, — ​розповідає Василь Нагібін.

Ця терапія високовартісна. Для українських пацієнтів єдиний шанс отримати таке лікування — ​клінічні випробування.

Але при цьому в організмі є механізми, які гальмують відповідь імунітету. Наприклад, коли ми одужуємо після запалення, маємо загальмувати і зупинити Т-клітини (тип білих кров’яних тілець, ключових гравців в обороні організму), які ідуть всіх убивати, щоб організм не нищив сам себе.

Цей процес гальмування імунітету пухлинні клітини вміють використовувати. За словами науковця, деякі типи пухлин самі виробляють молекули, здатні зупинити Т-клітини імунітету, які їм загрожують. Деякі — ​вміють залучати здорові клітини організму на свою користь.

ЗА ЯКЕ ВІДКРИТТЯ ДАЛИ НОБЕЛЯ
Інформацію а-ля «відкрито новий метод лікування раку» регулярно повторюють в науковій та науково-популярній пресі. Але на практиці — пшик. А тут відбувся прорив. Це перший справді доказовий ефективний метод імунотерапії раку, переконані вчені.
У 1990-х роках Берклі Джеймс П. Еллісон відкрив Т-клітинний білок CTLA‑4, а Тасуку Хончо — ​PD‑1, інший білок, виражений на поверхні Т-клітин.

У цих білків завдання те саме: вони гальмуватимуть активність Т-клітин, що йдуть убивати чужорідні тіла. Як вони працюють, Досенко пояснює на прикладі замків та ключів до них. На поверхні імунної клітини є замочки (рецептори). Їх можуть відкривати або закривати ключики (лігандом рецептора): якісь підходять, якісь ні, як у двері квартири.

Якщо замок відчинити — ​клітина починає активно діяти, шукати ворогів, виділяти інші ключики, які відкривають замочки на інших клітинах, і вони всі разом ідуть бити ворога. Але є інші замочки. Коли вони відчиняються, клітина заспокоюється. Їй кажуть: «Нічого не треба робити, всі свої, ворогів немає». Цей механізм і знайшли лауреати Нобеля.

— Вони відкрили два замочки, які сигналізують імунній системі: «Усі свої. Ти бачив пухлину? Її там немає!» Клітина заспокоюється, засинає і з часом вмирає. Відбувається запуск програмованої клітинної смерті. З часом клітина стає неактивною, а реактивною, вже не працює проти пухлини. Відкриття вченими цих білків дало змогу іншим науковцям працювати над тим, щоб зламати або «ключик», або «замочок» цих білків, і зняти імунну клітину з гальм, щоб вона нищила рак, — ​пояснює Віктор Досенко.
Саме для цього розробили ліки, а зараз імунотерапія допомагає вже при лікуванні більшості видів раку. Наприклад лейкозах (рак крові).

Чому премію вручили  тільки тепер

Нобелівський комітет завжди потребує практичного впровадження теоретичних наукових відкриттів. Щоб знайти ліки, треба було вивчити ці білки з усіх боків: протестувати на одних тваринах із однією пухлиною, з іншою, виключати один ген, інший і так далі.
Після тестів на тваринах науковці випробували лікування на маленькій групі пацієнтів. Проаналізували результати. Щоб перевірити ефективність, треба чекати. У раку це 5 років. Якщо пухлина зникла, не факт, що її вилікували. Може, за півроку-рік-два буде рецидив.

Такі процеси тривали, поки не знайшли доказові ліки, які дійсно допомагають онкохворим. Втім, це не означає, що одразу всіх вилікують. Далеко не всі пухлини реагуватимуть на імунотерапію. Але це — ​підхід до персоніфікованого лікування хвороби, пояснюють вчені.

Цей метод, який діє на практиці завдяки Нобелівським лауреатам, кардинально відрізняється від інших способів лікування тим, що дає можливість самим клітинам організму боротися з недугою. У деяких країнах імунотерапію уже включили в протоколи лікування меланоми, раку легенів, кишківника та лейкозів.

— Ця терапія високовартісна. Антитіла, білки проти цих антигенів не можуть коштувати дешево. Для українських пацієнтів єдиний шанс наразі отримати таке лікування — ​клінічні випробування, — ​каже Досенко. — Ці дослідження проводили у кількох центрах в Україні. Кажуть, треба припинити досліди на хворих. Але при клінічних випробуваннях людина отримує не лише цю терапію, а й комплексне лікування. 
(Текст подано зі скороченням).

Ірина АНДРЕЙЦІВ, 
«Українська правда»

Ефективність імунотерапії підтверджує власним життям

Рак легенів у четвертій — ​останній стадії — ​Олегу Бочарову (на фото) з Дніпра діагностували навесні 2016-го. Що шанси мізерні, йому було зрозуміло. Він сам  ​сімейний лікар

 

Що таке імунотерапія, Бочаров дізнався після операції. Тоді пухлину з легені видалили не всю. Метастази залишились. Йому запропонували випробувати відкриття нинішніх нобелівських світил на собі.

— Там було все докладно розписано. Надається безоплатне лікування. Та я, як пацієнт, зобов’язуюсь обстежитися. Це не складно. Безкоштовно, тим паче, — ​розповідає Олег.
Імунотерапію нині випробовують на 70 онкохворих у міській лікарні Дніпра. Олег Бочаров пройшов 35 курсів лікування.

— Воно безболісне. Я раз на три тижні приїздив, прокапувався і все. Ішов додому в цей же день. Бачив, що дедалі ліпше і ліпше — ​підкреслює чоловік.

Вдихом на повні груди після перемоги над раком легенів Олег Бочаров вітає розробників імунотерапії з отриманням Нобелівської премії з медицини. Він уже готовий повернутися на роботу — ​сімейним лікарем у поліклініку.