«Синку, не забувай, що все повторюється» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.84 € 31.41
«Синку, не забувай, що все повторюється»

Фото Bucataria Noastra.

«Синку, не забувай, що все повторюється»

Проникливий лист старого чоловіка

«Синку, скільки себе пам’ятаю, у мене було важке життя. Але зараз набагато важче, ніж раніше. Колись воно було легшим. Люди були бідніші, але серця їхні — ​добріші, сповнені любові й поваги до близьких. Батьки були батьками, матері — ​матерями, а діти — ​безневинними.

Сьогодні все більше людей у всьому світі вмивається сльозами, бо для багатьох «щастя» — ​це слово з казки.

Скажу тобі, синку, що дуже давно не відчував радості й спокою. Я навіть не пам’ятаю, коли останній раз сміявся — ​серцем, душею.

Мені соромно, але про своє життя можу сказати лише одне: воно було таким, як будь-яке інше. Я не жив якось по-особливому. Мої діти гарно ставляться до мене. Все, що я хочу, — ​щоб їм було добре.

У них — ​своє життя, сім’ї, діти. Вони приходять до мене, коли їм випадає, і радують мене, коли можуть.

Мої діти ставляться до мене так само, як і я колись до своїх батьків.

Я сиджу біля вікна і чекаю їх. Їхній прихід для мене, як промінець сонця з-за хмар. Але воно рідко усміхається мені.

Діти говорять, що в них багато роботи і зобов’язань, їм важко знайти час, щоб провідувати мене частіше. Коли вони приходять, весь час поспішають, щоб скоріше піти. Але я розумію їх і все одно радію їхньому приходу.

Знаєш, що я думаю? Що все повторюється. Все, що Бог дає нам, людям.

Мої діти ставляться до мене так само, як і я колись до своїх батьків.

Сьогодні ми молоді й бадьорі, а завтра — ​люди похилого віку. Сьогодні ми сильні, завтра — ​слабкі. Хто знає, що чекає нас у майбутньому?

Колись я був веселим, повним сил і радості. Ті часи минули.

Тепер сиджу, дивлюся у вікно. І чекаю. Як мої батьки ждали мене.

Пам’ятай, синку: все повторюється!

bucatarianoastra.online​