«Але ж ми обираємо не ведучого корпоративу» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.60 € 26.14
«Але ж ми обираємо не ведучого корпоративу»

Волинь-нова

«Але ж ми обираємо не ведучого корпоративу»

Такою була моя реакція-подивування, коли почула від знайомої, що вона голосувала за Зеленського, бо «він же такий веселенький»

Після того, як Володимир Зеленський переміг із таким великим відривом від суперника у першому турі, а тепер, коли дізнаємося про його високий рейтинг напередодні другого з інформації, озвученої, зокрема, на телеканалі «1+1», мабуть, треба утриматися від публічних висловлювань з приводу своїх переконань. Або робити якісь кроки для того, щоб «гарно вписатися» у ситуацію в тому випадку, коли Президентом стане якраз артист, відомий по «Кварталу-95». І напрошується висновок, що так уже дехто і робить. Наприклад, народний депутат Єгор Соболєв разом із Семеном Семенченком покинули партію «Самопоміч». І хоч пан Єгор заявив, що таке рішення прийняв ще торік восени, сталося це якраз невдовзі після першого туру президентських виборів — якихось два тижні тому. У Верховній Раді, як припускають чи прогнозують в окремих засобах масової інформації, хтось уже намагається на ходу «заскочити у команду ЗЕ».

Але ж то народні депутати та ще чиновники побоюються за свою політичну кар’єру, крісло, яке може похитнутися при зміні влади. Це їм треба обережно й завуальовано говорити про свої пріоритети. Я ж ні до одних, ні до других не належу. І взагалі вже в такому віці, що боятися мені немає чого і кого. А оскільки Бог дав мені професію журналіста, то мовчати тим більше не можу. І скажу, що не приховую своєї позиції. Якщо у першому турі гіпотетично ще можна було віддати голос не на користь кандидата — чинного Президента України Петра Порошенка, то в другому — вибору не маю. Бо, хоч стріляйте мене, ну ніяк не можу уявити Зеленського главою нашої держави!

Чи не відмовиться згодом від всього цього Володимир Олександрович, чи не скаже: «Я вам нічєво нє обєщал»? 

Ми знаємо, що ця кандидатура, як кажуть, витала в умах уже давно. Крапку у питанні «бути чи не бути» поставив сам Володимир Олександрович: за 10 хвилин до закінчення 31 грудня 2018 року ми дізналися, що артист, художній керівник «Студії Квартал-95» візьме участь у президентських виборах. Про це він сказав під час трансляції новорічного ефіру програми «Вечірній квартал» на телеканалі «1+1». Стало зрозуміло, де «собака зарита». Виявляється, зовсім не випадково з’явився комедійний телесеріал «Слуга народу», героя якого, вчителя історії Василя Голобородька, обрано Президентом України. Перший показ був ще восени 2015-го. А завершилася епопея «Слугою народу-3» напередодні президентських виборів. Навіть у день тиші, 30 березня, у домівках мільйонів українців був Василь Голобородько. Ось за цього, віртуального Зеленського, який «такий веселенький», і проголосувало так багато виборців у першому турі.

Віртуальним залишається цей кандидат і донині. На ефіри Зеленський не ходить, із журналістами не зустрічається. Хоч, до речі, у день своєї перемоги, 31 березня, сказав під час короткої прес-конференції, що відкритий перед усіма. Та буквально через декілька днів хтось із тих же журналістів, намагаючись узяти інтерв’ю у Володимира Олександровича, почув: «Я нічєво вам не должен». І уже склалося враження, що радники Зеленського бояться «розвіртуалення» свого боса, тож і не пускають його на ефіри. Всюди виступають самі, заявляючи: те, що кажуть (обіцяють) вони, — це точка зору самого Зеленського. Хоч постає закономірне питання: чи не відмовиться згодом від всього цього Володимир Олександрович, чи не скаже: «Я вам нічєво нє обєщал»?

Найбільше, звичайно, ошелешило всіх на минулому тижні пряме телефонне включення на телеканалі «1+1». Власне, те, як Зеленський розмовляв зі своїм суперником, але ж поки що чинним Президентом, як він перервав їхню розмову. Сам Зеленський пояснює свою поведінку образою за «весь той бруд, який на нього виливається з боку штабу Порошенка». А ще тим (не претендую на дослівність), що поки він ще не Президент, то дозволяє собі залишатися самим собою. Вам хочеться, щоб главою держави була людина, яка коли «сама собою», то хамовита? Мені — ні. Тож у Вербну неділю — якраз на це велике свято припадає другий тур президентських виборів — я не сумніватимусь, за кого віддати голос. А прийшовши до храму, помолюсь за Україну, яка у нас одна і доля якої нам небайдужа.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.