«Іконопис вимагає самовдосконалення і не дозволяє халтури» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.03 € 29.20
«Іконопис вимагає самовдосконалення і не дозволяє халтури»

Роботи художників зберігають духовну силу оригіналу.

Фото із сайту Луцької міської ради.

«Іконопис вимагає самовдосконалення і не дозволяє халтури»

Музей волинської ікони продовжує знайомити із творчістю сучасних митців, які зазвичай пишуть образи на замовлення, тому їхні виставки не проводяться часто і не представлені численними експонатами

Лариса ЗАНЮК

Роботи володимир-волинських митців Сергія і Тетяни Омельченків є у храмах та приватних колекціях України та зарубіжжя. Вони закінчили Львівську академію мистецтв. Пан Сергій займається різьбою по дереву, пленерним живописом, розписом храмів, пані Тетяна працює в техніці гобелену, старший із трьох дітей — ​теж художник.

Про сам процес створення образа, починаючи із обробки дошки, показали невеличкий фільм. Поспілкуватися з іконописцем прийшли студенти Волинського ВПУ будівництва й архітектури і захопилися його роботою. Митець використовує лише натуральні матеріали, виготовляє фарби з мінералів і пігментів (білок, глина, жовток, вино), покриває готовий виріб оліфою, сам виконує і золотні роботи. Каже, хоче зберегти природний стиль, тому не використовує сучасних методик і фарб. Представлення у вигляді фільму дало можливість зазирнути в процес творення ікони. «Спас Вседержитель», «Печерська ікона Богородиці», «Вознесіння», «Антоній і Феодосій Печерські», «Успіння Богородиці», «Старозавітна Трійця», «Св. Миколай» — ​зберігають духовну силу оригіналу. Сергій зізнався, що над Зимненською Богородицею працював біля оригіналу з благословення матінки ігумені. Вважає, що Богородиця через написання ікон покликала його до храму.

Побажав удосконалюватися та засвідчив, що так може творити тільки чиста людина, отець Олександр Безкоровайний. «Іконопис — ​це велика праця над собою у всіх аспектах», — ​засвідчив священник.

— Іконописання спонукає до великої відповідальності за свою роботу, не може бути сумнівів, що зроблено щось не так — ​тут не може бути халтури, потрібно весь час удосконалюватися, — ​зізналася пані Тетяна.

 

14 червня

Сонце (схід — ​5.04, захід — ​21.33, тривалість дня — ​16.29).

Місяць у Скорпіоні. 11–12 дні Місяця.

Іменинники: Вікторія, Денис.

15 червня

Сонце (схід — ​5.04, захід — ​21.33, тривалість дня — ​16.29).

Місяць у Скорпіоні, Стрільці. 12–13 дні Місяця.

Іменинники: Уляна, Андрій, Дмитро.

16 червня

Сонце (схід — ​5.04, захід — ​21.34, тривалість дня — ​16.30).

Місяць у Стрільці. 13–14 дні Місяця.

Іменинники: Дмитро, Клавдія, Павло.

17 червня

Сонце (схід — ​5.04, захід — ​21.34, тривалість дня — ​16.30).

Місяць у Стрільці, Козерозі. 14–15 дні Місяця.

Іменинники: Софія, Назар.

18 червня

Сонце (схід — ​5.04, захід — ​21.35, тривалість дня — ​16.31).

Місяць у Козерозі. 15–16 дні Місяця.

Іменинники: Леонід, Федір, Марко.

 

Зустрінете таких людей у житті — ​подякуйте обов’язково

На фото — ​сім’я пілота, полковника ВПС ЗСУ, з 15-ї бригади військово-транспортної авіації Костянтина Могилка. Його та ще чотирьох членів екіпажу під час польоту на військовому літаку поблизу Слов’янська збила російська ракета

 

 Коли ЗРК РФ влучив у нього, на борту було семеро військових. Полковник Могилко, як старший пілот екіпажу, наказав усім вистрибувати із парашутами, а сам залишився у вже майже некерованому підбитому літаку, аби запобігти його падінню на житлові квартали міста. Евакуюватися встигли не всі… П’ять років тому… У кожного є свій біль. І він називається пам’ять… Зустрінете таких людей у житті – подякуйте обов’язково.

 

 

Прогноз погоди

«А ніч у червні – всього шість годин»

Так підмітив у своєму вірші український поет Юрій Іздрик

За прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Світлани Гончаренко, 14–15 червня — ​мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер північно–західний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі 15–20 градусів тепла, вдень — ​28–33 вище нуля. 16-го — ​мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер південно-східний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі — ​плюс 15–20, вдень — ​26–31 з позначкою «плюс». 17–18-го — ​мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер східний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі — ​15–20 градусів тепла, вдень — ​25–32 вище нуля.

Увесь день 14 червня в Рівному утримається ясна погода. Без опадів. Температура повітря — ​плюс 20–30, 15–16-го — ​22–31, 17–18-го — ​20–27 градусів тепла.

 

Тримає нас у тому чи іншому місці фундамент любові

Надійний підмурівок — ​це перший крок до будівництва міцного будинку. Ось так і в житті. Опорою стають люди, від яких отримуєш підтримку і розуміння

Людмила ВЛАСЮК

У вихорі все нових і невідкладних справ просто не вистачає часу глянути на те, що нас оточує. Моя знайома якось сказала: «Треба часом зупинятися і дивитися, як росте трава. Іноді шкодую, що в житті нема обмеження швидкості, як на дорозі». І лише коли засинає місто, поволі гаснуть вогні — ​тоді, здається, життя сповільнює свій рух, ніхто нікуди не спішить, не підрізає на шляху. І тільки в цей час певні речі стають видимими.

Коли оселилась на новому місці, за вікном будівельники саме закладали фундамент багатоповерхівки. І ще я тоді подумала: так само міцнітимуть і мої духовні кордони, те, у що я вірю. Бо свої життєві цінності, переконання і світогляд ми збираємо впродовж життя, немов складаємо по цеглинці високу стіну. Це те, що робить нас нами. Якщо ти у щось віриш — ​не зраджуй цьому. А як же інакше?

Щоранку прокидалась під гучний стукіт будівельників, і це аж ніяк не дратувало, а навпаки: переді мною ніби виростала стіна з любові, яка нічого не затінювала, а приносила розуміння себе: що нас тримає у тому чи іншому місці — ​так це фундамент любові. Не так багато цеглинок чи каменів ще закладено, але він надійний.

А днями побачила, що у двох вікнах цього будинку вже горять вогні. І зовсім скоро він наповниться людськими голосами. Така собі проста філософія життя: ми всі складаємо цеглину до цеглини руками, серцем і розумом. Як височіє цей будинок, так у кожному з нас росте людина.

 

Мандрувати — ​це теж про незалежність

Майже ніколи не хотіла бути туристом, але завжди — ​мандрівником, подорожнім, дослідником, шукачем, пілігримом…

Галина МИКИТЮК

Усі туристичні враження — ​це завчені репліки та роками повторюваний сценарій: «Сюди не йдіть, там не стійте, фотографуватися не можна, у вас двадцять хвилин». І не бачиш нічого, крім пам’ятників, кас, невдоволених облич і натовпів, несміливих і розсіяних. Окрім гіда, вас супроводжує ще й страх, бо ж «не дай Бог загубишся чи відстанеш від групи». А коли ще й за кордоном…

Бути мандрівником — ​це насамперед бути готовим до пригоди. Забути про страх, усвідомлювати, що з місцем, куди тебе занесло, вдасться познайомитися сповна: блукати невідомими вуличками й крадькома заглядати в чужі, але такі магнетичні двори; роздивлятися чудернацькі балкони і тих, хто там курить, нудьгує, плаче, йти на благовіст барокових дзвонів, а прийшовши — ​застигнути перед фантастичними вітражами й під космічними склепіннями, прицінюватися в колоритній крамниці десь у глушині до свіжоспечених пирогів та смакувати ягодами з гамірного ринку, вгадувати сотні найрізноманітніших запахів у великому місті й дивуватися світанкам у маленькому гірському селі…

Мандрувати — ​це бачити справжнє обличчя місцевості, це багато знати і з кожним разом ще більше рости й розвиватися. Мандрувати — ​це про незалежність.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.