«А Валерій Якович нагадав мені продажну дівчину з таверни…» То кого ж заховали журналісти? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.27 € 33.41
«А Валерій Якович нагадав мені продажну дівчину з таверни…» То кого ж заховали журналісти?

Сайт «Миротворець» вніс Валерія Леонтьєва до розділу «Чистилище» через незаконний перетин кордону анексованого Криму та концерти, проведені там у 2014 і 2015 роках.

Фото Persona Stars.

«А Валерій Якович нагадав мені продажну дівчину з таверни…» То кого ж заховали журналісти?

Ой, як не терпиться сьогодні опублікувати лист переможниці конкурсу історій пошуку правильної відповіді! Але насамперед маю повторити запитання, бомбезно–щиру відповідь на яке ми отримали

«Гарбуз із секретом» – 33 (2020)

Кажуть, любов зла – полюбиш і козла. Або, звиняйте, – козу. Наш герой теж потрапив у ці міцні тенета любові. Здавалось, готовий був дістати для неї зірку з неба. Але оскільки не міг літати і був ще зовсім юний, то заробляв їй на подарунки іншим чином, щоразу ризикуючи життям. Хоч, звісно, мріяв одного дня розшукати скарби, щоб вона нарешті сказала йому таке омріяне: «Люблю». Але поки що чує від цієї звабливої білозубої панночки, що вони – ніяка не пара, мовляв, забирай свої дешеві дари, бо їй в одному місці стократ солідніші презенти щоразу пропонують справжні чоловіки-казанови…

Цю історію нерозділеного першого кохання на березі вітчизняної перлини нам розповіла заслужена вже понад 30 років в Україні людина. Щоправда, нині вона перебуває в «Чистилищі». Заслужено.

А в гарбузі сьогодні ми заховали особливий літній одяг, у який був одягнутий наш закоханий герой з історії. Точніше, листок із написом цього одягу з 5 букв.

Що знаходиться у гарбузі?

Одразу надаємо слово жительці Ковеля Волинської області Тетяні Потаповій.

«Літо збиралося поспіхом – кинуло в наплічник сонцезахисні окуляри, кумедну панаму – і гайнуло на велосипеді кудись за обрій. І ось, коли йому до безкомпромісної осені лишився якийсь нещасний кілометр, коли щоночі стає холодніше, чомусь міцніє відчуття, що десь мене добряче нагріли, надурили тобто. На початку червня здавалося: прийде довгождане літечко – будуть відповіді на всі запитання, що ставить життя. А літо і відповіді не збіглися, а навпаки – розминулися! Вже і сонце на моїх долонях виконало танго, вже із небосхилу вилився весь нектар, вітер відписав для закоханих свої казки на листі, комусь начаклував навіть щастя поміж рядків. А мені літо лишило на згадку недбало кинуте слово: «Щасливо…». А де ж …моя засмага? Загар бурштиновий – кольору дикого меду?

Загар лишило літечко на спомин про себе на листку (паперовому? фіговому?)… у гарбузі. Це відповідь до завдання 33-го туру. Тільки в засмагу був одягнений хлопчисько, нагий і сліпий від кохання до милої кокетки – не кози! Сліпий, бо не бачив, що обраниця лише насміхається над його почуттями. Наївний, бо вірив, що мідяків, зібраних на дні морському, – дрібних дарунків від туристів, буде досить, щоби знайти прихильність білозубої вітрогонки. А ще нещасний закоханий мріяв знайти скарби Чорного моря, щоб підкорити серце «дами». Чомусь упевнена, що мине зовсім небагато часу, і хлопчина зрозуміє, як безнадійно помилився у виборі об’єкта пристрасті. Дівчина, яка хизується, що готова продаватися охочим до такої любові морякам у таверні, – дама серця? Ну-ну… Та й у способі досягнення мети теж помилився. Не можна любов, як монету, відшукати. Любов не можна купити, та і продати теж. А інакше це вже не любов…

Із сусіднього будинку постійно неслося: «Любовь ставит крепкие сети…» Ми ж умикали на противагу «Зорі запалали» гурту «Без обмежень».

 Історію нерозділеного кохання на березі Чорного моря (беззаперечно – Чорне море – перлина України!) розповів Валерій Якович Леонтьєв, який із 1987 року є заслуженим артистом Української РСР. Сайт «Миротворець» вніс Валерія Леонтьєва до розділу «Чистилище» через незаконний перетин кордону анексованого Криму та концерти, проведені там у 2014 і 2015 роках. До речі, Валерій Якович нагадав мені декого із пісні про скарби Чорного моря. Ні, не осліпленого коханням хлопчину. А продажну дівку із таверни.

А чи не гукнути мені в спину пустотливому літу-втікачу: «Нехай і так! Потяг уже пішов, і я не встигла застрибнути в останній вагон! Але є ще літаки і яхти»? Літо пішло чи то пак поїхало. Але мені ніщо не заважає і серед зими відшукати його. Знаю місця. ☺».

Ой, пані Тетяно, круть! Знімаю перед вами капелюха. Браво! І бажаю вам сонця від людей! І самій, звісно, бути сонцем — і влітку, і восени, і весною, і зимою. Тож 150 гривень переможниці конкурсу історій пошуку правильної відповіді – заслужено ваші.

А по 100 гривень отримають Тетяна Репетило із села Гуляйполе Катеринопільського району Черкаської областіПрочитала, подумала і вирішила: оскільки є звання «заслужений артист України», але немає звання «заслужений письменник України», то мова про художній твір не йде. Зловила себе на думці, що цю історію я знаю, чула її не раз, але звідки і про що вона — не зрозуміло. Ну і почала в думках кінофільми з місця на місце «перекладати», а там десь у глибині душі фоном до цього йде якась музика красива, і мені не заважає. Прислухалася, бо таки ж цікаво: хто співає, що співає? І чую такі слова: «Туристы мелкие монеты бросали в море с кораблей. Мальчишка, лишь в загар одетый, ловил их где то на дне…», які співає Валерій Леонтьєв в пісні «Сокровища Черного моря». Бо, зізнаюся вам, що друга моя пристрасть після книг — це музика») та Наталія Белая із міста Винники Львівської області Відпочивали цього року в Затоці на Одещині, то там з сусіднього будинку постійно неслося: «Любовь ставит крепкие сети…». Ми ж умикали на противагу «Зорі запалали» гурту «Без обмежень»).

Так, сьогодні нам не довелося проводити жеребкування, адже лише троє учасників дали правильну відповідь – слово «ЗАГАР» – і одну з них – Тетяна Потапова, вже відзначена в літературній частині нашого конкурсу.

Але якщо у турі №33 все ж кілька учасників розв’язали завдання, то в наступному – повна катастрофа. Тож нагадаємо запитання, яке для вас виявилося непідйомним.

«Гарбуз із секретом» – 34 (2020)

Цього разу запитання з одного сучасного твору, який я поки що не осилив, бо фізично це зробити непросто. Належить він людині, яка заслужено стала лауреатом Шевченківської премії. У цьому творі, як у казці, один незвичний «предмет», який ми і заховали сьогодні, спочатку перетворився на клобуку, а потім ставав хиджабом, арафаткою, ярмулкою, чалмою, капелюхом, митрою, беретом і навіть зачіскою у вигляді ступи — ушнішею. І хоч сприймаємо ми цей «предмет» неймовірно позитивно, у народній приказці його назва із 4 букв використовується для негативної характеристики людини.

Що знаходиться у гарбузі?

Тому одразу зацитую фрагмент, де згадується слово-відповідь – «НІМБ».

«Від несподіванки Ангел нетерпляче затріпотів віялом крил круг сяючого німба Бога — а на його очах і далі розгорталася малозрозуміла, швидкозмінна картина перетворень Творцевої тоги на ризу, ризи — на мантію, мантії — на саронг, саронга — на кімоно, кімоно — на парео, сарі, настегонну пов’язку, на хітон, на рубище, на плащ. Водночас золотий Божий німб робився як не клобукою, то хиджабом, арафаткою, далі — ярмулкою, потім — чалмою, капелюхом, митрою, беретом, буддистською ушнішею — зачіскою у вигляді ступи. Воістину, як у дитячому калейдоскопі… до нескінченності… до памороків».

Це був уривок із нової книги Марії Матіос «Букова земля», яку, я так зрозумів, ви ще в руках не тримали. А тримати є що – аж 928 сторінок тексту!!! Ой, підозрюю, чекає на цю книгу світове визнання. Хоча, зізнаюсь, я теж її ще не осилив, адже цей твір не для легкого чтива. Проте долаю із задоволенням і приємною думкою, що в нас є письменники, які пишуть не «ля–ля–ля — два рубля» і в яких після зв’язки двох слів уже «з’являється німб над головою», а так, що рве душу, перевертає свідомість і після цього проймає гордість: яка, виявляється, багата наша мова! Дякую, пані Маріє!

А нам час задавати нове завдання.

«Гарбуз із секретом» – 38 (2020)

«Лебідь рветься підлетіть, Рак упирається, а Щука тягне в воду…» Пригадуєте леонідоглібовське? У нашому завданні щось схоже, але участь беруть двоє персонажів, які намагаються рухатися в протилежних напрямках. Звісно, це відбувається не на «концерті», а на «репетиції». І в дуже цікавому невеликому «залі», бо у великому не завжди дозволяють умови. Слово, пов’язане з місцеперебуванням одного з героїв Глібова, і де відбувається ця «репетиція», ми сьогодні і заховали (до речі, в схожих «залах» буває і більше учасників, і навіть місце їхнього руху «припнуте», але не в нашому вИпадку).

Що знаходиться у гарбузі?

Cлово-відповідь треба надіслати до 28 вересня тільки у вигляді sms–повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад: «М’яч», «Три ведмеді», «Вінстон Черчилль»).

Увага: з одного номера можна відправляти лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні при розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох.

А ще спеціальний приз – 150 гривень — отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну (tsikava.gazeta@gmail.com) найяскравіше опише, як шукав чи шукали правильну відповідь.

До зустрічі!

Грицько ГАРБУЗ.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.