Коли ліпше змовчати. Колонка Оксани Коваленко - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.44 € 33.85
Коли ліпше змовчати. Колонка Оксани Коваленко

Стосунки із хлопчиками й дівчатками «гормональної групи» будувати непросто.

Фото credo.pro.

Коли ліпше змовчати. Колонка Оксани Коваленко

«Вона свариться, щось доводить, а я мовчу. Тоді починає по-новому колу, уже й сльози витирає, а я собі все повторюю: «Не заперечуй. Терпи й мовчи». І якось, знаєте, переросли ті тяжкі роки», — ​ділилася зі мною досвідом колега, в якої донька-підліток тільки-но перетнула кризову межу

Питання, як спілкуватися з підлітком, є завжди актуальним, і забагато інформації про це не буває: добре бути готовою, якщо якогось дня усвідомлюєш, що твоя радісна й відверта дитина кудись поділася, а на її місці опинився хтось набурмосений, вічно усім не задоволений і готовий до активних бойових дій зранку й до пізньої ночі. А-а-а, нам уже 11 років і ми уже дорослі й повноправні, тож тримайтеся!.. Я не прихильник рецептів на кшталт «не сюсюкатися, нехай знає своє місце», бо у такій позиції важко втримати зв’язок із дитиною. А це, певно, головна ціль дорослих, яких не шкодує життєва гойдалка, розхитана через нестримність їхніх дітей. То чи можна реагувати на гримання дверима й більші грубощі підлітка спокійною думкою: «Мовляв, підростає дитинка»?

— Мам, коли ти знову робитимеш відбивні?

— Замовляєш?

— Ні, навпаки. Хочу просто налаштуватися на несмачне.

Ще кілька днів тому донька дуже смакувала м’ясом, а тут демонструє примхливість. Утім зі своїми дітьми уже втретє поновлюю знання про життя з підлітком, тож те, що вони у цьому віці часто суперечать своїм же словам чи вчинкам, я уже сприймаю майже так само нормально, як і те, що восени є листопад. Я лиш хмикнула, хоча молодшою виказувала своєму першому сину у подібному випадку усе, що думаю. Тепер міркую інакше: дуже добре тримати свою думку при собі, настане час і ми разом поусміхаємося з відбивних по-підлітківськи.

Зі своїми дітьми уже втретє поновлюю знання про життя з підлітком, тож те, що вони у цьому віці часто суперечать своїм же словам чи вчинкам, я уже сприймаю майже так само нормально, як і те, що восени є листопад.

Психолог Кевін Леман у книзі-бестселері «Новий підліток до п’ятниці» пише, що найчастіше діти, як він означає, гормональної групи скаржилися йому на те, що батьки їх не розуміють, не вислуховують до кінця і їм начебто плювати на думки своїх синів і доньок. Цілком раціонально, як на мене, Леман пов’язує почуте з тим, як реагує тато чи мама, якщо підліток щось «зморозить». Мовляв, та що ти таке кажеш, та що за дурня. Може, й нісенітниці, але усім буде ліпше, якщо коментарі залишаться не висловленими. Леман радить переоцінити розмови з дітьми, бо, за його спостереженнями, в 99% випадків дорослі звертаються до них, а не спілкуються з ними (це в той час, коли малі потребують поваги і визнання, як свіжого повітря).

Направду стосунки із хлопчиками й дівчатками «гормональної групи» будувати непросто, особливо якщо це рідні діти (приміром, витримай спокійно, що на обурення про брудний посуд ніхто чомусь не схоплюється й не біжить на кухню), але розуміння, що тепер ми формуємо фундамент взаємин на десятиліття, що є тенденції розвитку (наприклад, у світі одиниці підлітків біжать помити за собою тарілки), має допомогти. Однією з цеглинок якраз є уміння вислухати і не казати зайвого, тобто усього, що говоримо під впливом емоцій. Буває, що здатність поспівчувати, зрозуміти та прийняти спрацьовує не одразу, а не ті слова уже полетіли…

Маєте свої спостереження і правила — ​діліться! Наші електронні адреси: okovalenko74@gmail.com або ж tsikava.gazeta@gmail.com. Також є поштова — ​м. Луцьк, просп. Волі, 13.

Оксана КОВАЛЕНКО, мама.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.