«Не погоджуйся на ампутацію ноги, Толю, в Америці її врятують» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.17 € 32.44
«Не погоджуйся на ампутацію ноги, Толю, в Америці її врятують»

Ірина Ващук Дісіпіо: «Ми привезли 45 військових у США на операції, протезування, реабілітацію, з них 13 паралізованих».

Фото із фейсбук-сторінки Ірини ВАЩУК ДІСІПІО.

«Не погоджуйся на ампутацію ноги, Толю, в Америці її врятують»

Ірина Ващук уже 5 років допомагає переправити за океан важкопоранених українських воїнів

Наприкінці минулого року в онлайн-форматі відбулася сьома церемонія нагородження Волонтерською премією від громадської ініціативи «Євромайдан SOS». Однією з лауреаток стала засновниця і президент благодійного фонду Revived Soldiers Ukraine Ірина Ващук Дісіпіо. Вона колишня спортсменка-легкоатлетка, яка виступала за збірну України. У 2003-му на запрошення Університету Південної Каліфорнії в Лос-Анджелесі переїхала до США. Під час Революції гідності Ірина стала допомагати пораненим майданівцям, а з початком війни на Донбасі — ​українським військовим. 24 червня 2014-го у збитому під Слов’янськом російськими бойовиками гелікоптері Мі‑8 загинув її племінник Олександр Петрощук. Брат Ірини два з половиною роки був в АТО. У 2017-му отримав поранення

«Я народила, і буквально за пів року почалася війна в Україні. Це поділило моє життя на «до» і «після». Тепер у нас зовсім інші думки і цілі. Коли з’явилися загиблі, серйозно травмовані, це стало просто шоком. Першим я побачила Сергія Бабського з 95-ї бригади. Ракета влучила в БТР. Його водій помер наступного дня в Харкові. А Сергій отримав дуже серйозні опіки. Він обгорів на 60%… Тоді я познайомилася із Зеновією Черник — ​керівницею Української федерації в Америці. Стала волонтерити з ними. До осені в пані Зені закінчилися ресурси і знайомі лікарі, які б могли домовитися зі шпиталем на безкоштовній основі. І я почала шукати сама. Просто задавала в гуглі «найкращий лікар по такій-то травмі» — ​бачила імена різних людей і писала їм», — ​згадує Ірина Ващук.

У 2015-му вона заснувала благодійний фонд Revived Soldiers Ukraine. А у листопаді 2018-го відкрила його філію — ​«Фонд відродження захисників України». Основний напрямок — ​лікування важкопоранених військових, яким уже не можуть допомогти тут, складні протезування. Також фонд закуповує обладнання для наших госпіталів та реабілітаційних центрів, оплачує лікування військових в Європі та Україні.

Читайте також: Уже 37 років серце волинянки пульсує завдяки… батарейці.

«Ми співпрацюємо з провідними шпиталями в США. Коли хлопці приїжджають — ​шукаємо родину, в якій вони могли б мешкати. В Орландо (штат Флорида), де є потужний центр протезування, я беру їх до себе. Також жили в подруги одного разу, — ​розповідає пані Ірина. — ​Щодня вожу військових у центр, супроводжую. За рахунок фонду покриваємо й витрати на харчування або просимо людей приносити їжу. Уся координація — ​переліт, розселення, добирання до шпиталів — ​проходить через мене. Це робота нон-стоп».

На жаль, не всіх можу привезти. В середньому — ​10-12 поранених на рік. Але я рада, що хоч цим хлопцям вдається врятувати і відновити здоров’я.

За словами волонтерки, мотивує те, що змінює щось у житті людей на краще: «Врятована кінцівка варта нашого часу. Наприклад, у Анатолія Сениша через отримане поранення сталася деформація м’язів і кісток, була занесена інфекція. Протягом року йому зробили понад 20 операцій і врешті запропонували ампутацію. Ми тоді ще готували документи на візу. Толік дуже засмутився, нога почала спухати, вже не допомагали знеболювальні. Я просила, щоб він потерпів три тижні — і в США все буде добре, щоб не давав згоди. В Америці навіть про ампутацію не йшлося. Лікар Фрагомен із Hospital for Special Surgery в Нью-Йорку — ​один із найкращих в США по деформації м’язів та кісток нижніх кінцівок — ​за одну операцію зміг «полагодити» те, що в Україні пропонували ампутувати. Не знаю, чи Толік бігатиме повноцінно на цій стопі, але в нього своя нога, а не протез. Його операції і лікування коштували Revived Soldiers Ukraine 28 тисяч доларів, але це того варте».

«Якщо за когось беруся, то веду до кінця, а це зазвичай займає багато часу — ​самі лише домовленості з лікарями — ​довгий процес. На жаль, не всіх можу привезти. В середньому — ​10–12 поранених на рік. Але я рада, що хоч цим хлопцям вдається врятувати і відновити здоров’я», — ​каже пані Ірина.

Нагадаємо, Луцька міська лікарня одна з найкращих в Україні: «Працюємо на рівні Європи».

«За майже п’ять років ми привезли 45 військових у США на операції, протезування, реабілітацію, з них 13 паралізованих прилетіло на відновлення в Next Step Fitness у Лос-Анджелесі та Чикаго. Туди була змога відправляти лише дві людини на рік. А паралізовані хлопці повинні мати доступ до реабілітації все життя. Власне з цього виникла ідея створити щось подібне і в Україні.

 

І в квітні 2019 року в Ірпені зі згоди засновника Next Step Fitness був відкритий перший в Україні центр з нейрореабілітації за стандартами США. У Next Step Ukraine є найсучасніші, унікальні для нашої країни тренажери. Реабілітацію тут уже пройшли 60 військових з ураженням центральної нервової системи та спинномозковими травмами. Це безкоштовно.

«Центр працює на пожертви нашого фонду у США. Ми організовуємо концерти, благодійні аукціони, прем’єри українських фільмів. Так, торік у жовтні на показах документальної стрічки «Слов’янськ. Початок війни» (у Чикаго, Бріджпорті, Філадельфії, Детройті та Сакраменто) було зібрано 32 тисячі доларів. Звичайно, підключаємо й американців. Ще залучаємо великі корпорації, такі як Facebook, Google, Boing, T-Mobile, — ​каже волонтерка. — ​В Україні дуже маленька підтримка. Великий бізнес відповідає, що вже допомагають дітям або їм це не цікаво...».

Ольга ВЕКЕРИК.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.