Старший лейтенант Ураган тепер воює з онкохворобою

Про долю земляка, мешканця села Скригове Михайла Харківа (на фото), краяни не раз дізнавалися з публікацій у газетах «Горохівський вісник» і «Волинь». 8 лютого 2015 року Михайло Васильович став у ряди захисників України, коли російські окупанти зазіхнули на її територію на Донбасі. Воював за незалежність рідної країни в Новомихайлівці, що в трьох кілометрах від Мар’їнки, обороняв Станицю Луганську, Малінове, Тепле — ​у кровопролитних боях в найгарячіших точках Донеччини й Луганщини.

Прийшов на передову з мирним псевдо Баян, яке, працюючи вчителем музики в рідній школі, отримав від скригівських діточок, а під шквалами ворожих куль за хоробру вдачу й ненависть до «непрошених гостей» після першого успішного бою побратими назвали його Ураганом.

Діагноз «злоякісний новоутвір головки підшлункової залози» Михайло Васильович сприйняв так само мужньо, як щодня на війні дивився у вічі ворогові.

Скільки молитов тоді промовила до Святого Неба дружина Євгенія — ​не порахувати! Протягом тих найдовших у житті п’ятнадцяти місяців вишила п’ятнадцять ікон. А як чоловік повернувся додому, просити в Бога миру для України вони не перестають удвох. Разом збудували при дорозі на краю свого обійстя каплицю, видали альбом-календар «Я не просто воїн АТО, мої плечі — ​це щит України, щоб її не топтав ніхто», в якому розповіли про всіх учасників бойових дій із сіл Скригове та Пильгани. А у 2018-му скромна освітянка на заслуженому відпочинку і її чоловік-колега, який після пекла війни ще працював головою Горохівської районної організації ветеранів України, стали авторами ідеї створення фільму з не менш влучною назвою — ​«Я вірю, що закінчиться війна», знятого журналістами «Газети Волинь».

Незабутньо-прекрасною була мить, коли переповнена зала в Горохові гучно аплодувала Михайлові Харківу, удостоєному звання переможця акції «Герої нашого часу». Михайлові Васильовичу, чия доля найбільше вразила читачів «Волині» і працівників газети, головний редактор видання Олександр Згоранець вручив редакційний «Оскар» — ​«Крилатий плуг» — ​як Людині 2016 року.

Читайте також Що шукають столичні «Мисливці за дивами» у будинку з химерами Миколи Голованя (Відео)​.

Бачила завжди разом щасливих, сповнених любові до людей і до Бога Євгенію Іванівну й Михайла Васильовича, які завше поспішали комусь на допомогу, і навіть не могла уявити, що в їхній дім нагряне біда. Недавно Михайло Харків важко захворів. Протягом двох тижнів переніс три складні операції у Волинській обласній лікарні, попереду — ​курси терапії у Волинському обласному центрі онкології.

Діагноз «злоякісний новоутвір головки підшлункової залози» Михайло Васильович сприйняв так само мужньо, як щодня на війні дивився у вічі ворогові. Він бореться за життя з притаманною йому терплячістю, шляхетністю, вірою в добро, якого зробив чимало упродовж своїх 58 літ Україні й людям. Поруч — ​дружина Євгенія, а син Віталій, як колись батько, з чоловічою гідністю воює з російським агресором на східному кордоні держави. Із дружиною Марією він виховує двох синочків, один із яких — ​інвалід дитинства. Півторарічний Ромчик уже переніс операцію, а другу цими днями йому робитимуть у Львові іноземні фахівці.

 Для лікування Михайлові Харківу потрібні чималі кошти. Допоможімо нашому захисникові побороти важку хворобу. Зробімо це на знак подяки за те, що на війні він щодня дивився в очі смерті заради нас і України.

Кошти можна переказати на банківську картку 5168742725018349 (ПриватБанк, отримувач Харків Михайло Васильович). Телефон дружини пана Михайла Євгенії Іванівни Харків — ​0987999738.

Читайте також у нас: «Про волинських Королеву слова і Героя АТО».