15-метровий «Дзбан» стане візитівкою Прикарпаття - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.56 € 33.44
15-метровий «Дзбан» стане візитівкою Прикарпаття

Креативну споруду спроєктував архітектор Володимир Мартинюк.

Фото із сайту galychyna.if.u.

15-метровий «Дзбан» стане візитівкою Прикарпаття

Унікальний культурно-мистецький комплекс із центральною будівлею у вигляді глечика збудують на Івано-Франківщині

Проєкт «Дзбан», фінансування якого виграла громада села Вербовець, уже отримав кошти від Державного фонду регіонального розвитку. За задумом його авторки — члена Національної спілки художників України, майстрині–керамістки, професорки Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва Марії Гринюк, після завершення будівництва культурно–мистецький комплекс включать у туристичний маршрут «Золоте кільце Карпат».

Споруджуватимуть його у селі Старий Косів, що входить до Вербовецької сільради. Центральним об’єктом має стати сам «Дзбан», у якому буде обладнано мінікінотеатр і виставковий центр за прикладом коломийського «Музею писанки». У креативній 15–метровій будівлі, якій немає аналогів не лише в Україні, а й у світі, заплановано розмістити й гончарні майстерні для місцевих керамістів, крамнички, в яких можна буде придбати їхні вироби, конференцзал. Центр стане символом автентичної культури Гуцульщини.

Марія Гринюк: «Косівські вироби виготовляють із червоної глини, покривають білою, чекають, поки висохне, а тоді наносять малюнок».
Марія Гринюк: «Косівські вироби виготовляють із червоної глини, покривають білою, чекають, поки висохне, а тоді наносять малюнок».

 — Коли я була в Любліні на всесвітньому ярмарку, то демонструвала там ескізи будівлі, — розповідала ініціаторка проєкту створення мистецько–культурного комплексу Марія Гринюк. — До них підходили поляки. Розглядали, фотографували і питали: «Де це? Ми вже хочемо туди їхати». Якщо збудуємо, то це буде унікальний комплекс. Такого у світі немає. Як їдуть у Коломию до «Музею писанки», так приїжджатимуть до нашого «Дзбана».

Коштуватиме об’єкт 14,3 млн грн. 10 відсотків від загальної суми — це співфінансування області, а близько пів мільйона гривень для співучасті у проєкті зарезервовано міською радою Косова.

Ідея написання проєкту, за словами Марії Гринюк, виникла, коли усвідомила, що ремесло мальованої кераміки може зникнути, як і споконвічна традиція місцевих майстрів. Адже відомі гончарні осередки, що були у селах Кути, Пістині, вже втратили свою славу. Нині там не залишилося жодного майстра. Та й на всій Косівщині їх небагато — менше 80. Одні з них працюють у традиційній техніці, інші вносять до неї сучасні елементи. Тож професорка, голова БФ «Автентична Гуцульщина» чимало зусиль віддала збереженню і популяризації гуцульської кераміки. Її традиції, за словами пані Марії, не змінювалися впродовж 300 років. Завдяки наполегливій праці науковиці косівську мальовану кераміку внесли до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Майстриня каже, що вона унікальна. І не лише тому, що триколірна, а тому, що на ній зображені сюжети із життя гуцулів, австрійського війська та сакральна тематика. Техніка виготовлення її – «ритування» або «гравіювання» — складна. Підробити, скопіювати досі не вдавалося нікому.

Будівництво культурно–мистецького центру, для якого виділили 0,43 га у селі неподалік Косова, планують розпочати вже цього року. Начальник управління культури, національностей та релігій Івано–Франківської облдержадміністрації Володимир Федорак називає його надзвичайно важливим як для області, так і для світової спільноти, бо ж сприятиме відродженню гуцульських промислів, розвитку туризму, збереженню культурної спадщини та економічному зростанню регіону. У центрі проводитимуться ярмарки, наукові конференції, симпозіуми, семінари з обміну досвідом, працюватимуть майстерні для гончарів не лише з України, а й з інших країн.

Читайте такожТворець луцької Лесі Українки відзначає 83-ліття

Коштуватиме об’єкт 14,3 млн грн. 10 відсотків від загальної суми — це співфінансування області, а близько пів мільйона гривень для співучасті у проєкті зарезервовано міською радою Косова.

За матеріалами видань «Галичина», «Галицький кореспондент», «Репортер».