
Владика Михаїл в Угринові звершив освячення оновленої церкви
У храмі Воздвиження Хреста Господнього цього села у Горохівському районі тепер гарно, наче у віночку. Нещодавно тут завершився ремонт, до якого, на прохання місцевого священика отця Миколи Сегети, долучився майже кожен місцевий житель. А найбільшу лепту вніс керівник ПОСП імені Шевченка, депутат обласної ради Андрій Турак
Оновленню святині разом із угринівцями раділи митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл, декан Горохівського деканату, настоятель Свято–Вознесенського храму отець Андрій Сидор, декан Луцького деканату Володимир Присяжнюк, духовенство Горохівського і Луцького районів.

На території колишньої Угринівської сільської ради (нещодавно вона ввійшла до складу Городищенської об’єднаної територіальної громади) діють чотири храми. Три з них (Свято–Дмитрівський — у Загаях, Свято–Андріївський — у Дубовій Корчмі і Святої великомучениці Варвари — на території нового кладовища) звів на знак подяки Богові і людям, із якими робить свою хліборобську справу, заслужений працівник сільського господарства України Андрій Турак.
— Душа боліла, дивлячись на зігнилу підлогу, штукатурку, що обсипалася від дотику руки, потьмянілий іконостас. Із тим болем прийшли до Андрія Антоновича, а він, як завжди, був безвідмовним, коли йдеться про допомогу громаді у потрібній справі, — розповів отець Микола.
Освячення новозбудованої Свято–Варварівської церкви владика Михаїл звершив більше двох місяців тому. І ось нова гарна подія у Хресто–Воздвиженському храмі, який стоїть у центрі села вже 163 роки, — громада зробила ремонт. Розпочала його три осені тому, коли святиня перейшла в лоно Київського патріархату.
— Душа боліла, дивлячись на зігнилу підлогу, штукатурку, що обсипалася від дотику руки, потьмянілий іконостас. Із тим болем прийшли до Андрія Антоновича, а він, як завжди, був безвідмовним, коли йдеться про допомогу громаді у потрібній справі, — розповів отець Микола.
Робота в церкві кипіла з ранку до пізнього вечора. Цінуючи думку хазяйновитого Андрія Турака, парафіян, отець Микола і майстри радилися, разом вибирали кольори, тони, орнаменти. На новому іконостасі вирішили залишити ікони Петра, Павла і Царя Слави, які були раніше. Стіни храму розписали знаний український іконописець, горохівчанин Володимир Гетьманчук із синами Сергієм і Юрієм. Оновленням купола і вівтаря займалися художники з Луцька та Ковельщини. Одночасно з тим, як матінка–церква гарнішала всередині, ззовні на ній засяяли нові куполи.
…Легкокрило линули до Бога молитви за здоров’я людей, чиї серця творять на землі благочестиві і потрібні справи. Зачаровували піснеспіви, «Многії літа», які для вірян виконали місцеві хористи під орудою матушки Наталії Сегет. В цій аурі вдячності і поваги після Божественної літургії владика Михаїл із найкращими побажаннями вручив керівнику ПОСП імені Шевченка Андрієві Тураку нагороду — єпархіальну відзнаку «За жертовність». Голова Городищенської об’єднаної територіальної громади Світлана Соколюк вітала благодійника і жителів села короваєм, квітами і віршами, а старо’’ста села Віталій Шпиль висловив високоповажному духовенству і шанованому меценату побажання злагоди та щастя.
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл оголосив, що від його імені отець Микола Сегет на богослужіннях відзначить благословенними грамотами кожного, завдяки кому Хресто–Воздвиженський храм тепер має гідний вигляд.
— Але це треба буде нагороджувати півсела, — пожартував у відповідь отець Микола.
Леся ВЛАШИНЕЦЬ
