«Князя церкви» Йосифа Сліпого врятував президент Кеннеді - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.91 € 33.15
«Князя церкви» Йосифа Сліпого врятував президент Кеннеді

Папа Іван ХХІІІ (ліворуч) боровся за визволення Йосифа Сліпого (праворуч).

Фото із сайту tyzhden.ua

«Князя церкви» Йосифа Сліпого врятував президент Кеннеді

Щоб привітати українського кардинала, який 18 років відсидів у радянських таборах, Папа Іван Павло ІІ всупереч протоколу підвівся і сам підійшов до українця

Вірив і знав: Україна — ​буде!

Одну з найкращих екскурсій, на якій мені доводилось бувати, провела… монахиня. Це було кілька років тому у селі Заздрість Тернопільської області у Музейно–меморіальному комплексі «Рідна хата» патріарха Української Греко–католицької церкви Йосифа Сліпого. Працівники «Волині–нової» значно перевищили час, виділений для перебування у музеї, адже коли сестра Зиновія закінчила свою розповідь про Патріарха, ми, не змовляючись, попросили її продовжити.

Екскурсія була досконалою, а постать, про яку йшлося, без жодного перебільшення — ​великою. Великою Людиною, Великим Патріархом, Великим Українцем.

Ми перебували у рідній хаті Патріарха Йосифа Сліпого. У тій самій, про яку в 1984 році, перед смертю на чужині, він попросив: «Як прийде час, відкупіть мою родинну хату в Заздрості, — ​а потім побачите, що зробите». У 1984–му! Коли СРСР здавався непохитним, Йосиф Сліпий знав, що… не такий він і непохитний. За час свого перебування у Римі кардинал надрукував величезну кількість книг, які розповсюджувались серед вірних по всьому світу. Але частину тиражу відкладав для України! Вірив, що знадобляться! Так і сталось. Коли впала залізна завіса і Греко–католицька церква вийшла з підпілля, ці книги повезли в її храми.

Віра Патріарха Сліпого в те, що його церква та Україна рано чи пізно постануть, — ​просто дивовижна. Опинившись у Римі, він не зрікся радянського паспорта і щороку приходив у консульство його підтверджувати, бо сподівався, що, коли прийде час, із цим документом буде простіше потрапити на батьківщину, до своєї пастви. До відновлення церкви (у 1990–му Михайло Горбачов дозволив реєстрацію греко–католицьких парафій) він не дожив буквально кілька літ…

Не зрікся віри і витримав тортури

Коли у 1944 році помер легендарний митрополит Андрей Шептицький, його замінив Йосиф Сліпий. Але керував церквою на волі лише 5 місяців. А потім його поставили перед вибором: або Греко–католицька церква стає частиною Російської православної церкви, а сам він — ​митрополитом Київським, або — ​тюрма. Йосиф Сліпий вибрав останнє.

«Мене виводили на слідство день і ніч — ​так, що я буквально падав з ніг, і мене мусіли підтримувати, ведучи до слідчого судді. По кількох днях, коли я вже був вимучений допитами до краю, мене привели до кількох полковників і зачали тероризувати, давати до підпису, щоби я відрікся Папи, а за те дадуть мені Київську митрополію… Але я рішучо відмовився. Почалися дальші наступи, але це до нічого не довело, бо я вже млів з обезсилення… Голодування, безсонниця і допити можуть допровадити до безумія. І тоді я переконався, що не можна дивуватися нікому, якщо він підписує всякі ложні зізнання та наклепи або пристає до шпіонажу і тому подібне. То була велика ласка Божа, що я видержав ті всі муки», — ​читаємо у його спогадах. Кремлівська імперія зла залишається вірною собі століттями!

Особистий кухар Сталіна, японські генерали, «Лісові брати» з Литви (один із них врятував життя хворому Йосифу Сліпому, вколовши антибіотик), високопоставлені партійці, професура, звичайні українські родини, вояки УПА — ​кого тільки не перемелював у тюрмах кривавий радянський режим. «Для мене почався шлях в’язня. Та не для мене одного; я був одним із сотень тисяч стариків, жінок, дітей і немовлят. Мене вирвано із гущі повірених мені вірних, їх вирвано від рідної, потом їхнього чола і кервавицею рук багатьох поколінь зрошеної землі».

Один із в’язнів — ​австрійський професор Франц Ґросбауер — ​якось знайшов Йосифа Сліпого непритомним на підлозі. Виявилося, що його пограбували та побили кримінальники. «Князь Церкви лежав на підлозі, з його уст і носа сочилася кров», — ​згадував потім професор. «Іншим ламають ребра, а вам зломили тільки руку», — ​гірко пожартував іншого разу лікар, коли кардинал потрапив до нього зі зламаною кінцівкою…

Ватиканський Собор вітав його стоячи

Загалом у таборах, а згодом в будинку престарілих у Красноярському краї Йосиф Сліпий провів 18 літ. Визволення прийшло рівно 55 років тому, взимку 1963-го. Про це поклопотали президент США Джон Кеннеді, який був католиком, та Папа Іван ХХІІІ (у 2014 році його канонізували разом із Папою Іваном Павлом ІІ), який був посередником між Хрущовим та Кеннеді під час Карибської кризи.

У Москві перед висилкою до Риму Йосиф Сліпий попросив дозволу попрощатися з родиною. Під виглядом «родини» приїхав настоятель монастиря в Тернополі отець Василь Всеволод Величковський. У готельному номері Патріарх висвятив його на єпископа Луцького і призначив своїм місцеблюстителем.

Йосиф Сліпий заповів, щоб його похоронили в соборі Святого Юра у Львові, поруч з Андреєм Шептицьким, коли Україна стане незалежною. Це зробили 26 серпня — ​7 вересня  1992 року.

Рятівник Йосифа Сліпого Папа Іван ХХІІІ також увійшов в історію як понтифік, який скликав ІІ Ватиканський Собор. І поява на ньому 71–річного патріарха–мученика з України стала сенсацією. Його вітали стоячи!.. Згодом, коли Папою став уже Іван Павло ІІ, він, вітаючи Сліпого, всупереч протоколу підвівся і сам підійшов до українця.

…Кремлівська верхівка, відпускаючи Патріарха на волю, розраховувала, що виснажений табірним життям чоловік на восьмому десятку літ фактично їде в Рим помирати. А він у наступні 20 років розгорнув таку бурхливу діяльність, що про його звільнення, певно, пожаліли не тільки у Кремлі, а й «друзі Москви» в самому Ватикані, яких і тоді не бракувало на Заході. Патріарх Йосиф Сліпий звів у Римі чудовий Собор Святої Софії, заснував кілька монастирів, Український Католицький університет, активно розвивав видавничу справу, а також спромігся об’їхати 14 країн, де була найбільша українська громада, щоб об’єднати українців, «в розсіянні сущих».

«Я вірив, що з руїн постануть наша Церква і наш Нарід! З усіх сил намагався я шукати виходу з цього майже безвихідного становища, щоб підняти Церкву і Нарід з руїни, щоб їх відродити. Треба було знову починати працю відродження в самому корені, від самих основ. А основи я бачив в науці, молитві, праці і християнському праведному житті», — ​писав Патріарх у своєму «Заповіті».

Помер Патріарх Йосиф 7 вересня 1984 року у 92-літньому віці. У Ватикані оголосили 40-денний траур. Йосиф Сліпий заповів, щоб його похоронили в соборі Святого Юра у Львові, поруч з Андреєм Шептицьким, коли Україна стане незалежною. Це зробили 26 серпня — ​7 вересня 1992 року. У ті дні помолитися до труни Йосифа Сліпого прийшло приблизно 1,5 мільйона осіб.