«Хто розкриє могилу Тамерлана — випустить на свободу дух війни» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.98 € 33.53
«Хто розкриє могилу Тамерлана — випустить на свободу дух війни»

Залізний Тамерлан: «Світу потрібен владика, і цим владикою повинен бути я».

Фото із сайту Litres.ru

«Хто розкриє могилу Тамерлана — випустить на свободу дух війни»

Ці таємничі слова з рукописної книги прочитали вченим троє старців. І через 2 дні після розкриття гробниці великого завойовника… нацистська Німеччина напала на СРСР

Тимур або Тамерлан, як його називають європейці, жив у ті часи, що й волинський князь Любарт–Дмитро. Коли у другій половині ХІV століття у Луцьку Любарт зводив стіни знаменитого замку, у Самарканді Тимур будував храми та палаци, які зараз є спадщиною ЮНЕСКО. Через 600 років, у червні 1941–го, радянські вчені розкриють гробницю Тамерлана, і майже у той самий час на території колишнього волинського князівства зіткнуться дві імперії — ​сталінська та гітлерівська…

Тамерлан — ​один із найвідоміших полководців та завойовників в історії людства. Він створив зразкову армію, що підкорила десятки народів. Володіння Тамерлана, столицею яких був Самарканд (нині це територія Узбекистану), на заході сягали сучасної Туреччини, а на сході — ​Індії. Перед ним не встояли Персія, Ірак, Вірменія, Єгипет. Він поборов Золоту Орду та зруйнував Делі — ​столиці Індію. А помер, коли готувався до походу на Китай.

Поховали Тамерлана в усипальниці з великими почестями. І, за однією з легенд, на нефритовій надгробній плиті помістили попередження: «Кожен, хто порушить мій спокій у цьому житті чи у наступному, буде підданий стражданням і загине». І це було не єдине застереження радянським ученим, які вирішили відкрити гробницю! Але жодне з них не зупинило експедицію. І не могло. Бо письмовий наказ про розкриття могили Тамерлана «не пізніше травня 1941 року» дав особисто Сталін. Як відомо, він прагнув «бити ворога на його території», і хто зна, чи не сподівався знайти рецепти непереможності у гробниці відомого полководця…

У мавзолеї Тамерлана спочивав не тільки він сам, а і його нащадки. Спочатку відкрили плити над їхніми похованнями. А коли дійшла черга до могили Тимура–Тамерлана, довелося помучитись: зверху на ній лежав 90–пудовий (1 пуд = 16 кг) надгробок із нефриту. Піднімали його за допомогою домкратів. Під ним виявилася мармурова плита. Далі — ​ще одна, і ще… Коли ж таки дістались до дерев’яного саркофагу і підняли кришку, у повітрі різко запахло чимось дурманним, а ще за якусь мить раптом згасло світло. Такого не було жодного разу протягом усіх трьох тижнів. Електрик ніяк не міг зрозуміти причини поломки, але світло так само несподівано з’явилось через три години. І лиш тоді дослідники змогли взятися за кістки Тимура–Тамерлана.

І буде бійня — ​така кривава й страшна, якої світ ще не бачив аж на віки віків.

…У передчутті світової слави через день — ​22 червня 1941 року — ​члени експедиції увімкнули радіо з надією почути про себе та своє дослідження (серед іншого антрополог Герасимов за кістками мав створити портрет полководця, оскільки його прижиттєвих зображень не збереглось). Але в ефірі були новини набагато важливіші — ​говорили про те, що Німеччина напала на Радянський Союз! Тут учені й згадали про трьох старців із загадковою книгою.

До нашого часу дожив лише один із учасників експедиції — ​кінооператор Малік Каюмов (помер у віці 99 літ у 2010–му). У 2003 році вийшов документальний фільм, у якому Малік детально розповів про свою загадкову зустріч із трьома дідами у чайхані якраз перед тим, як мали розкрити могилу Тамерлана. Незнайомці покликали його до себе, показали якусь стару книгу і прочитали: «Хто розриє могилу Тамерлана — ​випустить на свободу дух війни. І буде бійня — ​така кривава й страшна, якої світ ще не бачив аж на віки віків». Стривожений Малік розповів про це колегам, але вони поставились до його слів скептично.

Є ще один свідок тієї минувшини — ​Камал Айни, син Садреддіна Айни — ​члена урядової комісії із розкриття гробниці Тамерлана. Він згадував, що його батько з колегами доводив: невідома «пророча» книга насправді не була древньою — ​з ХІХ століття, а зловісне попередження було написане від руки поміж рядків лише для того, щоб просто уберегти могилу від розграбування.

Тим не менше, після звістки про початок війни дослідники кинулися в чайхану шукати провидців зі стародруком. Але їм сказали, що бачили тут старців кілька днів… перший і останній раз. Історія набула розголосу в Самарканді, дослідникам нібито навіть влаштував рознос перший секретар ЦК Компартії Узбекистану за те, що злегковажили пророцтвом незнайомців, і вчені терміново разом із останками Тамерлана вирушили до Москви.

Тепер важко судити, де правда в цій історії, а де вигадка, тим паче, що свідків — ​лише два. Та й Друга світова насправді розпочалась у 1939 році, а рішення про напад на СРСР було прийняте ще до розкриття могили. Але збіг справді вражаючий! Тим паче, що він не єдиний.

Кінооператор Малік Каюмов пішов добровольцем на фронт знімати кінохроніку. Він стверджує, що йому вдалося поспілкуватись із генералом Георгієм Жуковим і розповісти про гробницю. Коли ж про це довідався Сталін, то розпорядився перепоховати останки Тамерлана, його сина та онука. Це зробили 19–29 листопада 1942 року.

І саме цими днями стався перелом у Сталінградській битві! Малік Каюмов був упевнений, що і початок війни, і перелом у ній не були випадковими. Прихильники цієї теорії вірять: без втручання грізного Тамерлана з того світу не обійшлося.