Вчепився реп’ях… і народився супервинахід! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.71 € 31.53
Вчепився реп’ях… і народився супервинахід!

Природа придумала, а Жорж де Местраль це підмітив і використав.

Волинь-нова

Вчепився реп’ях… і народився супервинахід!

Ось так звичайна прогулянка із собакою інженера, який любив творити щось нове (у 12 років зробив іграшковий літак і запатентував його!), але не любив незручні ґудзики й блискавки–змійки, що ламалися, й змінила багато чого в нашому побуті. А ще нам приємно, що, шукаючи відповідь на запитання, ви згадали не лише швейцарського винахідника Жоржа Местраля, а й усну народну творчість, і казку Юрія Ярмиша «Як Реп’яшок світ побачив», і мультик «Їжачок у тумані», і колись доволі сильний хокейний київський «Сокіл», і свої домашні куртки і кросівки…

Грицько ГАРБУЗ

Але новим читачам, які тільки з березня приєдналися до «Цікавої газети на вихідні» (а таких понад сім сотень!), маємо розповісти, що обговорюємо ми завдання за 9 лютого. Тож повторимо його.

«Гарбуз із секретом»-6

Рослина, завдяки якій з’явився цей предмет, переважно характеризується зі знаком мінус. Навіть у народній творчості. Зате її можна назвати мандрівником–екстремалом, бо як людина полюбляє автостоп, тому його роду нема переводу по всій Україні. Хоча на побачення її не дарують і кохатися в її оточенні не зручно. За особливу хватку асоціюється із бульдогом і героєм мультика, що загубився через примхи природи, його однаково не люблять ні вовки, ні вівці, ні люди… За схожість характерами — і навіть трішки візуально — нагадує плоди рослини, листя якої красувалось на емблемі колись улюбленого нами колективу, в котрому про себе на повен голос заявив Юрій Шундров… Але найголовніше — винахід років Другої світової (але в країні, війна яку не сильно зачепила), пов’язаний із цією рослиною, приніс для людства велику користь. І для автомобілебудування, і для світу моди, і для армії, і для спорту, і навіть для космосу… Але навіщо говорити про зірконавтів, коли цей предмет у вас вдома має бути, і не в одному екземплярі.

Що ми заховали у гарбузі?

Замість відповіді ми процитуємо лист нашої читачки Наталії Чміль із села Седлище Любешівського району.

«Добрий день, шановна редакціє тижневика «Цікава газета на вихідні»! Дякую вам за таку гарну газету, яка на 100 відсотків відповідає своїй назві. Рубрика «Гарбуз із секретом» — надзвичайно захоплююча. Запитання — досить складні, але неймовірно цікаво придумані. Шукаючи відповідь, «вмикаєш» ерудованість, кмітливість, наполегливість, логіку, потім звертаєшся по допомогу до всесвітньої павутини і дізнаєшся багато нової інформації. А якщо гарно попрацюєш, то матимеш правильну відповідь!

Винахід років Другої світової, пов’язаний із цією рослиною, приніс для людства велику користь.

Щодо запитання від 9 лютого, воно теж вимагає, аби над ним добряче поміркували. «Рослина зі знаком мінус, мандрівник–екстремал, її роду нема переводу по всій Україні» — це, напевно, якийсь бур’ян. «Хоча на побачення її не дарують і кохатися в її оточенні незручно» — тут може бути кропива, будяк, тобто будь–які колючі і «кусючі» рослини. «За особливу хватку асоціюється із бульдогом» — відразу спадає на думку лопух (реп’ях). Але що за «винахід років Другої світової, пов’язаний із цією рослиною, приніс для людства велику користь»? Який предмет у всіх «вдома має бути, і не в одному екземплярі»? Що можна виготовляти з рослин: відвар, настоянку, олію? Яким чином винахід може бути пов’язаний з рослиною?!!

Далі необхідно було шукати інформацію в інтернеті. Перше, про що хотілося дізнатися, — це винаходи Другої світової війни: фанта, ізоляційна стрічка, суперклей, «M&M’s», станки «Gillette», кулькова ручка, «Nescafe», мікрохвильова піч, GPS, спінер. Також було цікаво почитати про випадкові винаходи людства: пеніцилін, рентгенівські промені або X Rays, вулканізовану гуму, целофан, скло, яке не б’ється, захисний матеріал Scotchgard, клейкі листки (мемостікери), суперклей, фруктове морозиво на паличці, мішок для сміття, візок для супермаркету, кардіостимулятор, картопляні чипси, ЛСД, мікрохвильова піч, стрічка–липучка. І саме тут була відповідь на запитання — це стрічка–липучка!!!

У 1941 році швейцарський винахідник Жорж де Местраль вигулював, як завжди, свого собаку. Після повернення додому виявилося, що і пальто господаря, і вся шерсть пса були покриті реп’яхами. Швейцарець вирішив роздивитися під мікроскопом, як же вдається рослині так міцно чіплятися. З’ясувалося, що вона приліплюється за допомогою малесеньких гачків. Підгледівши ідею у матінки природи, винахідник зробив дві стрічки, які при дотику чіплялися одна за одну.

Наступні роки Жорж де Местраль витратив на вдосконалення свого задуму. Він консультувався в Ліоні в центрі ткацької промисловості, виготовляв пробні зразки. Нарешті 3 травня 1958–го швейцарець запатентував свій винахід під назвою «Оксамитова тканина і метод її виробництва», звідси ж з’явилася й назва стрічки: «Velcro», по–французьки — це оксамит. Хоча її «гачкова» сторона виготовлялася з іншого матеріалу — нейлону, саме з нього добре виходило витягати мікрогачки.

Гачки і петлі стрічки, як правило, вироб­ляються з легкоплавких синтетичних матеріалів, і це може зашкодити її якості. Не варто піддавати стрічку–липучку впливу розчинників поліефіру. Це зіпсує властивості її гачків і петель скріплюватись…»

Правильне слово «Стрічка–липучка» вказало 32 наших читачів. Згідно із жеребкуванням, котре провів заслужений журналіст України, багатолітній головний редактор газети «Вісті Ковельщини» Микола Вельма, який, до речі, 6 березня святкує своє 17–річчя, точніше — 70(!), по 100 гривень отримають Анна Сахар із села Римачі Любомльського району (пані Анно, нам пороблено Вас витягувати, бо вкотре перемагаєте! Але ж знаєте, навіть коли жартома кажемо, що більше не дамо призу, — жереб усе ставить на місця — а ми граємо чесно) та Тамара Шворак із Сошичного Камінь–Каширського району («Розгадували усією родиною, мали кілька варіантів, було цікаво, адже всі разом обговорювали… Знаєте, наш тато неймовірний фанат газети «Волинь–нова» уже багато років!»). Ну а Наталія Чміль із любешівського Седлища матиме 150 гривень — за найкращу відповідь, хоча цього разу кілька учасників претендували на цю номінацію і нам довелося добряче подумати, кому все ж присудити приз. Переможців просимо надіслати в редакцію копії першої та другої сторінок паспорта, а також ідентифікаційного коду.

Час оголошувати нове завдання.

«Гарбуз із секретом»-9 (2018)

Це сучасна легенда. Але про живу нині людину, яку «зачарував» його батько. «Зачарував» Любов’ю. І понад чверть століття тому той син закохався. Так, що вирішив постійно захищати свою Любов. Хоч і… відвернувся від неї. Бо не може дивитися їй в очі. Адже коли вони зустрічаються поглядом, усвідомлює, що розчарував ту Любов...

Минулоріч він як мінімум двічі зазнавав фіаско. І його сльози бачив увесь світ. Але він знову повернувся на своє місце, щоб ніхто не порушив її спокій. Так і працює слугою, поклавши на вівтар своєї Любові голову, руки, ноги, а головне… душу і серце.

Українські заробітчани легко здогадаються, хто це. Бо в країні, де він у своїй справі головний (більшість скаже – у світі!!!), наших уже сотні тисяч буде. Кілька років тому він побував і в Україні, і навіть був за крок до тріумфу (але мова не про «Євробачення»)... Це вже сталося після того, як один українець привселюдно його скривдив в Англії. Хоча у той момент він був паралізований, бо двічі перед тим встиг зустрітися поглядом із Любов’ю…

До речі, наш герой має шкідливу звичку, про котру співається в популярній у 1990-ті роки пісні, яку росіяни нахабно вкрали, бо «Плаття твоє із ситцю мені ночами сниться…» в Україні співали на весіллях ще в 1970-ті.

Чиє фото ми заховали у гарбузі?

Слово–відповідь треба надіслати до 12 березня тільки у вигляді sms–повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад: «Відро», «Три яблука»).

Увага: з одного номера можна відправляти лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні при розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох.

А ще спеціальний приз — 150 гривень — отримає той, хто в листі на поштову адресу (43025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну ( tsikava.gazeta@gmail.com ) найяскравіше опише, як шукав чи шукали правильну відповідь.

До зустрічі!