Навіть любов до Святослави його не зламала
23 червня 1949 року в Баївському лісі загинув керівник Луцького окружного проводу ОУН(б) Михайло Бондарчук
«На вигляд це був щуплий, середнього зросту чоловік, гостроносий, із дрібними рисами обличчя, зодягнений у сіру солдатську шинель», – таким повстанська розвідниця Галина Кохановська описує свого очільника Стемида. Зустрілася з ним у лісі під селом Печихвости, аби домовитися про зв’язок та місця квартирування.
Михайло Бондарчук народився в селі Мислині Горохівського району в сім’ї священика і сам навчався у семінарії. Та дороги хлопця не простелилися в духовну сферу.
У 1940-му його (на той час уже члена ОУН) разом із братом Валерієм заарештували на Львівщині енкаведисти за нелегальний перехід радянсько-німецького кордону. Натиснули і завербували Михайла, який отримав псевдо Попович (оцініть чекістський гумор). Але Бондарчук обвів червоних навколо пальця: завдання у Польщі не виконував і перейшов у підпілля. Після початку німецько-радянської війни Михайло служив у допоміжній поліції, а потім учителював у Горохові. Коли стала формуватися УПА, він іде до повстанців. Діяв під псевдо Дем’ян, Омелян, Стемид, Усатовський, Устим, 1625.
Із самого початку формування УПА він іде до повстанців. Діяв під псевдо Дем’ян, Омелян, Стемид, Усатовський, Устим, 1625.
З 1942 року він провідник військового надрайону Горохів–Володимир УПА, з грудня 1944-го очолив Луцький окружний провід ОУН (б). У жовтні 1945-го Стемида нагородили Бронзовим хрестом заслуги. Енкаведисти через свою агентку Святославу, яка раніше очолювала жіночу ланку Луцького окружкому ОУН (б) і мала близькі стосунки з Михайлом, пропонували йому вийти з повинною, але той не погодився. НКВД ще не раз намагався компрометувати повстанського командира, граючи на тому, що свого часу Попович був завербований і про це, певно, було відомо його соратникам.
Проте найкращим запереченням усіх підозр було відзначення Стемида у 1948 році ще однією нагородою – Срібним хрестом бойової заслуги. Він мав довіру найвищих провідників. У листі до останнього командира УПА Василя Кука очільник УПА–Північ Іван Литвинчук писав: «Зі мною можна буде контактуватись через Бурого – зі Сокальщини. Зв’язок до нього від мене буде держати друг Стемид».
Загинув Михайло Бондарчук 23 червня 1949 року у бою з оперативно-військовою групою МДБ у лісі біля села Баїв Луцького району (за іншою версією – в селі Олізарів Горохівського району). Посмертно йому присвоєно звання поручник-політвиховник.
Тарас СТЕПАНЮК
