У чому готуєте, хазяйко?

Вибір посуду був невеликим. А сьогодні є вироби з різних видів матеріалу. Найбільш поширений і демократичний — емальований. Він легкий, зручний під час миття, стійкий до солей, кислот і лугів. Але такі каструлі вимагають дбайливого ставлення: їх бажано не чистити жорсткими щітками із застосуванням абразивних засобів. Появі тріщин сприяють і контрастні «душі» — наливання кип’ятку в холодний посуд — і навпаки. Якщо на емалі з’явилися перші сліди корозії, з такою каструлею чи сковорідкою доведеться розпрощатися. Річ у тім, що через пошкоджене місце в їжу можуть потрапити метали.

Найбільш надійний і безпечний посуд — із нержавіючої сталі. Він легко миється, стійкий до лугів і кислот. Деякі виробники виготовляють свою продукцію за принципом «шарового пирога». Наприклад, усередині сплаву може бути шар алюмінію, тоді їжа в такій каструлі не тільки вариться, а й париться. Другий «наворот» — вбудований у кришку термометр. Але такі моделі дуже небезпечні для забудькуватих господинь. Якщо температура в каструлі перейде за критичну позначку, вона може тріснути.

Найбільш надійний і безпечний посуд — із нержавіючої сталі.

Про тефлоновий посуд сьогодні знає кожна хазяйка. На жаль, він коштує недешево, а зіпсуватися може швидко. Найчастіше — через перегрів чи подряпину на поверхні. За найменшої тріщини отруйна кислота легко переходить із посуду в їжу. Незважаючи на розвиток технічної думки, на багатьох кухнях усе ще можна знайти бабусині каструлі з чавуну чи алюмінію. Щодо перших — претензій нема. Вони хіба що дуже важкі. А до других є. Навіть у непошкодженому алюмінієвому посуді не варто готувати страви з агресивним кислим чи лужним середовищем — соління, маринади, молоко… За такого сусідства зростає розчинність алюмінію і частина його переходить в їжу.