«Йшов дев’ятий день нового року. батьки почали позичати в дітей гроші за колядування…» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.26 € 34.37
«Йшов дев’ятий день нового року. батьки почали позичати в дітей гроші за колядування…»

На думку голови Комітету економістів України Андрія Новака, показник інфляції у 7,4% виглядає дуже оптимістичним і... нереальним.

Фото psm7.com.

«Йшов дев’ятий день нового року. батьки почали позичати в дітей гроші за колядування…»

Такі невеселі жарти відображають реалії життя більшості людей. Тому й задумуємося над тим, які зміни чекають українську економіку та як вони можуть вплинути на наші статки?

Не секрет, що матеріальне благополуччя кожного з нас великою мірою залежить від рішень, які приймають у Києві. Отже, варто нагадати, що в Держбюджеті–​2019 заплановано зростання ВВП (основний показник добробуту) нинішнього року на рівні 3%. Здавалося б, поволі можна підніматися вгору, якби не інфляція, яку заклали в основному фінансовому документі на рівні 7,4%, а курс долара — ​29,4 грн. Неправомірним із цими показниками виглядає збільшення доходів українців: прожитковий мінімум — ​1853 гривні (до кінця року він становитиме 2027 гривень), мінімальна зарплата — ​4173 грн, а мінімальна пенсія зросте лише з липня до 1564 гривні (з грудня — ​1638 гривень).

Невтішну картину передбачає експерт Центру Разумкова Василь Юрчишин. За його оцінкою, валовий внутрішній продукт зросте всього на 0,5%, й лише в 2021 році цей показник становитиме 2,9%. На думку пана Юрчишина, особливі виклики для країни очікуються насамперед внаслідок чергових президентських і парламентських виборів. Вони провокуватимуть, з одного боку, високу політизацію економічних рішень, що негативно позначиться на економічному розвитку, з іншого — ​посилення невизначеностей для бізнесу.

Виборчий марафон гальмуватиме будь-які наміри в запровадженні економічних реформ та обмежуватиме можливості стимулювання економічної активності. Каже, не виключено, що влада буде навіть посилювати втручання у бізнес-діяльність, у тому числі через фіскальні служби для наповнення бюджетів і виконання соціальних обіцянок, що також негативно впливатиме на підприємницьку діяльність. Експерт прогнозує, що не вдасться призупинити й девальваційні тенденції. Середньорічний курс гривні до долара становитиме 30,5 грн, а інфляція — ​10,7%. Експорт товарів і послуг зросте на менш ніж 6%, і лише в 2021 році зростання експорту становитиме 12% — ​тоді він почне випереджати імпорт.

Не очікують у Центрі Разумкова і покращення ситуації з прямими іноземними інвестиціями. Лише з другої половини 2020-го, коли стане зрозуміла нова структура влади і будуть сформовані нові інститути, іноземні інвестори розглядатимуть можливість інвестування в Україну сміливіше.

Виборчий марафон гальмуватиме будь-які наміри в запровадженні економічних реформ та обмежуватиме можливості стимулювання економічної активності.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що 2019-й буде приблизно таким же, як і 2018-й, адже його бюджет подібний до бюджету минулого року. Тобто, суттєвих змін в економічній політиці не слід очікувати, як і якихось економічних успіхів.

Особливість лише в тім, що це рік двох великих виборчих кампаній. Тому українці можуть очікувати традиційних соціальних подачок. Одна з них вже очевидна — ​в держбюджеті заплановане чергове підвищення пенсій напередодні березневих виборів. Андрій Новак висловив припущення, що й перед парламентськими виборами також будуть внесені певні зміни до бюджету, які стосуватимуться соціальних виплат.

Зважаючи на те, що вже анонсовано чергову хвилю підвищення цін на енергоносії (на газ і на електроенергію) — ​це потягне за собою ланцюгову реакцію подорожчання всіх без винятку товарів і послуг. Тому, на думку цього економіста, показник інфляції у 7,4% виглядає дуже оптимістичним і… нереальним.

Недвозначно висловлюється Андрій Новак і про політичні процеси, які можуть принести певні ризики. По-перше, з боку Росії — ​країни-агресора. По-друге, з боку наших західних партнерів, які навіть надання фінансової допомоги пристосували до президентських і парламентських виборів. Перший транш у сумі 1,4 млрд доларів за новою програмою співробітництва від МВФ Україна отримала 21 грудня 2018 року, а наступні два транші прямо прив’язані до дат голосування.

Разом з тим окремі економічні експерти песимістично заявляють, що навіть якщо буде підвищення ВВП до 4%, пересічні громадяни цього не відчують. Пояснюють позицію так: якщо ВВП зростає — ​значить, і всі схеми, які є в країні, теж ростуть. Але цей рік може стати показовим в тому, що перед виборами можливі певні спроби боротьби з корупцією. Однак, зважаючи, що півроку буде зайнято передвиборчими агітаціями, то логічно очікувати більше популізму, а менше реальних зрушень.

Можемо отримати недовиконання бюджету, що потягне скорочення різних соціальних програм. З іншого боку, очікується і зростання зарплат, причому незалежно від дій уряду. Викликано це дефіцитом кадрів у всіх галузях, що відчутно вже зараз. Тому бізнес, аби втримати фахівців, буде змушений піднімати платню. Високий рівень міграції населення у 2019 році збережеться, що може стати справжньою загрозою для економіки. Отож, судячи з реалій, рік очікується не простий. Тому вкотре українцям доведеться надіятися на одне: аби жити не гірше, ніж торік.