Гітлерівці втратили зо три танки, а червоні – до 70 - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.56 € 26.24
Гітлерівці втратили зо три танки, а червоні – до 70

Німецькі солдати сфотографували підбиту техніку в Холопичівському лісі.

lokachi.rayon.in.ua

Гітлерівці втратили зо три танки, а червоні – до 70

24 червня 1941 року відбувся бій біля Війниці нині Локачинського району

Надвечір 23 червня німецькі частини дійшли до цього села. За оцінками фахівців, у них було майже 500 танків Т-IV та близько півтори тисячі Т-ІІІ. Вранці ця армада рушила вперед.

Тільки-но відійшовши від Війниці, німці побачили, що з Холопичівського лісу один за другим виповзають танки Червоної армії. Гітлерівці зупинились, кілька разів стрельнули і відступили назад в село, звільняючи простір для своєї артилерії та літаків. Ті кинулись бомбити ворожі позиції і розстрілювати з кулеметів усе, що рухалось на землі. Бійня тривала до обіду. Коли вже здавалося, що все було розгромлене, вперед пішли німецькі танки, а за ними — ​піхота. Опору майже не було.

Дорога в Холопичівському лісі була забита спаленими, розбитими і просто залишеними танками червоних. 

Дорога в Холопичівському лісі була забита спаленими, розбитими і просто залишеними танками червоних. Як стверджують очевидці, всього — ​до 50–70 машин. Німці втратили лише 1–3 танки. Жоден з опитаних свідків не повідомив про більшу кількість.

Дуже дивна трактовка деяких теперішніх «оповідачів» про той бій. Вони пишуть, що тоді був убитий командир 22-го мехкорпусу і поранений командир 19-ї танкової дивізії. А ось щодо сил Червоної армії під Війницею, то було, мовляв, лише 45 легких танків Т 26 і 10 бронемашин. Хоча у танковій дивізії налічували до 370 танків. Виходить, командир дивізії наступав на німців без танків? Чи командир мехкорпусу?

Командир 19-ї танкової дивізії генерал-майор Кузьма Семенченко залишився живий. Незважаючи на втрати, за затримку німців на один день йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Житель Холопичів Іван Гись був призваний на збори, які проходив біля Володимира-Волинського в Когильному. Разом із частиною відступав через рідне село. Йшов повз свою хату, де жили дружина, діти, батьки. Не витримав чоловік: кинув гвинтівку у жито і зайшов у дім. Це побачив офіцер-політрук, під пістолетом вивів його надвір та розстріляв на очах у сім’ї і солдатів як дезертира. Відійшовши від села, ті вояки вбили офіцера, сказавши, мовляв, ти нас усіх так розстріляєш. А самі розбіглися.

Уже після того, як гітлерівці пішли вперед на Луцьк і далі, німецькі спеціалісти і фольксдойчі збирали уцілілі танки Червоної Армії, сортували і своїм ходом відправляли на місця збору.

Ярослав ЦАРУК, краєзнавець


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.