Вартові часу: українці та поляки відновлюватимуть середньовічні вежі - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.56 € 26.24
Вартові часу: українці та поляки відновлюватимуть середньовічні вежі

Під час прес-конференції Олег Парфенюк, Агата Патолета, Артур Шимчик, Вікторія Гомонець, Кшиштоф Лонтка та Губерт Манцік (зліва направо) висловили впевненість,  що проєкт матиме велике значення для розвитку туризму.

Фото Сергія НАУМУКА.

Вартові часу: українці та поляки відновлюватимуть середньовічні вежі

Вони реалізують проєкт «Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна»

Згадані міста-партнери виграли грант, який фінансують за програмою транскордонного співробітництва «Польща — ​Білорусь — ​Україна — ​2014–2020». Заявку на отримання грантових коштів подала українська сторона. Із 1,67 мільйона євро для Луцька передбачено 1,15 мільйона, для Любліна — ​527 тисяч. Кожне місто з власного бюджету виділить 10 відсотків суми. З боку Луцька цей внесок становитиме 115 тисяч євро (3,5 мільйона гривень). 90 відсотків, або 1,03 мільйона євро, заплатить ЄС

На Волині за ці гроші заплановано відновити вежу Чорторийських, частково відбудувати втрачену ділянку валу та реставрувати підземелля костелу єзуїтів площею 215 квадратних метрів. Люблін має свої плани: відновити Готичну вежу та виготовити макет Старого міста розміром 2 на 2 метри.

— Це дуже важливий, з точки зору історичної спадщини Любліна, об’єкт. Здавалося б, непримітна, але найкраще збережена частина міських середньовічних укріплень, — ​вважає люблінський міський консерватор пам’яток Губерт Манцік. — ​Вежа постала на переломі XV–XVI століть, коли розбудовували укріплення через поширення вогнепальної зброї. Вона висунена перед мури, щоб мати змогу обстрілювати нападників уздовж рову. Подібних башт в місті було кілька, але збереглася тільки одна, і тому це унікальна пам’ятка.

Нині Луцьк є лідером з отримання європейських грантів. Обласний центр Волині вирізняється кількістю проєктів та одержаних коштів. Та й внутрішня організація, за словами пана Лонтки, на значно вищому рівні, аніж в інших містах країни.

У рамках проєкту міська влада Любліна планує відреставрувати споруду та зробити підсвітку. Готична вежа на відміну від вежі Чорторийських має відкритий внутрішній бік, тож журналістів цікавило, чи будуть її склити. Але пан Манцік вважає, що такого робити не варто, бо цим зіпсують автентику. Він поіронізував, що 500 років тому не будували башт, засклених з одного боку.

Подібні ініціативи — не новина для Любліна, твердить керівник відділу неінвестиційних проєктів міської управи Любліна Кшиштоф Лонтка. Він працює з багатьма українськими містами і каже, що нині Луцьк є лідером з отримання європейських грантів. Обласний центр Волині вирізняється кількістю проєктів та одержаних коштів. Та й внутрішня організація, за словами пана Лонтки, на значно вищому рівні, аніж в інших містах країни.

Начальник управління міжнародного співробітництва та проєктної діяльності Луцької міської ради Вікторія Гомонець зазначила, що Луцьк реалізував з Любліном кілька спільних грантових програм у різних сферах, і наголосила, що обидві середньовічні вежі — ​символ війни — ​тепер використовуватимуть для мирних цілей. Натомість менеджер проєкту Олег Парфенюк повідомив, що вже завершено збір усіх необхідних для фінансування документів і оголошено тендер на виконавця робіт.

— Реставрація пам’яток є певним ключем до цілі, — ​каже заступник мера Любліна Артур Шимчик. — ​Але головне завдання — ​те, щоб жителі Любліна та Луцька бачили користь від єднання. Показуємо, що маємо і подібні проблеми щодо збереження пам’яток, і певне спільне історичне минуле. Нам дуже залежить на привабленні туристів і з Польщі, і з України.

Туризм насправді є важливою галуззю для Любліна. Адже на гостях заробляє готельна, гастрономічна, екскурсійна сфера. За словами керівника сектору туризму міської управи Любліна Агати Патолети, щороку чисельність гостей зростає на 20 відсотків. У першу чергу завдяки величезній кількості культурних імпрез. Дослідження підтверджують, що це головна причина приїздів до міста над Бистрицею. За останні 10–15 років воно настільки змінилося, що управлінці змушені боротися зі стереотипами (мовляв, уже були там і все бачили) і доводити, що місто вже не те, яким було раніше.

— Люблін входить у трійку найкращих польських міст для короткотривалого перебування, — ​каже пані Агата Патолета. — ​Щороку наші готелі, пансіонати, хостели приймають 600 тисяч осіб (окрім тих, що приїжджають на один день або зупиняються у знайомих, родичів чи нелегальних нічліжках). Вважаємо, що загалом це більше мільйона осіб.

Найкраще про туристичні перспективи свідчить бізнес: нині у Любліні споруджують п’ять нових готелів. Тож відновлена Готична вежа стане однією з екскурсійних родзинок тамтешнього Старого міста.

Луцьк та Люблін поєднують не тільки дві вежі, відновлення яких є лише однією з небагатьох спільних сторінок у співпраці партнерів. Про інше дійство, що відбулося в рамках проєкту, — ​Фестиваль люблінських легенд — ​та про участь у ньому луцького театру «ГаРмИдЕр» розповімо найближчим часом.

 

 


Готична вежа (зверху) та вежа Чорторийських схожі, хоча між ними більше 200 кілометрів.
 

 

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.