«Газета Волинь» запустила новий проєкт — ​тематичні сторінки «Доброго дня, ківерчани!» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.72 € 26.32
«Газета Волинь» запустила новий проєкт — ​тематичні сторінки «Доброго дня, ківерчани!»

Волинь-нова

«Газета Волинь» запустила новий проєкт — ​тематичні сторінки «Доброго дня, ківерчани!»

Кому із жителів району ви б хотіли перш за все сказати ці слова?

    Ірина КОНСТАНКЕВИЧ,  народний депутат України від виборчого округу № 23 (Ківерцівський, Маневицький, Камінь-Каширський і Любешівський райони):

— Подякувати найперше хочу редакції «Волині» і особисто Олександру Згоранцю за те, що взяли на себе важливу місію заповнити інформаційну прогалину, яка утворилася в Ківерцівському районі. Мені дуже боляче за людей, моїх виборців, які не мали змоги отримувати таку необхідну інформацію про життя Ківерцівщини, Волині і загалом України. Це теж своєрідна дискримінація, коли людину позбавлено медійної можливості. Особливо потерпали старші люди і мешканці сіл. Адже інтернет для них не є доступним. До речі, неодноразово спостерігала різницю у суспільно-політичній, світоглядній зорієнтованості в громадах із дефіцитом преси. А під час війни вкрай важливо ворожій пропаганді і маніпуляціям протистояти на свідомій державницькій, патріотичній і проукраїнській позиції. Саме це і робить «Газета Волинь». Тому вітаю нас усіх із новими інформаційними ластівками на Ківерцівщині. А також сподіваюся, що ширитиметься коло читачів «Газети Волинь». Адже нам усім потрібне слово — ​чесне, принципове і українське. Потрібне наше слово, як ковток свіжого повітря.

 

    Сергій МЕРЧУК,  начальник патрульної поліції Рівненської області, уродженець села Холоневичі:

— Доброго дня, ківерчани, я насамперед хотів би сказати своїм учителям, які навчали й виховували. Саме педагоги багато зробили для того, щоб я виріс нормальною людиною й, слава Богу, не дурним хлопцем. Тому сердечно дякую їм за працю. Також доброго дня хотів би сказати всім землякам-​військовим, які стали на захист України. Вони не говорили пафосних слів про Батьківщину, а пішли воювати й захищати нашу державу від російського окупанта.

 

    Юрій ГРОМИК,  декан факультету філології та журналістики СНУ ім. Лесі Українки, кандидат філологічних наук, батьківщиною якого є Липне (м.Луцьк):

— Доброго дня побажати і скласти подяку в перші вересневі дні хочу своїм дорогим учителям із Липненської школи. Часто згадую добрим словом прекрасних словесників (учителів від Бога!) Галину Іванівну Лисюк і Людмилу Іванівну Кубай. Їхня любов до мови, вчительська майстерність і щирість — ​це ті риси, які я не просто цінував, а через які обрав філологію як свою професійну стежку. Безмежно вдячний багаторічній директорці Липненської школи Клавдії Пилипівні Ошурко і всьому вчительському колективу. Вітання переказую й теперішньому директорові школи Олександрові Федоровичу Демчуку. Гарного навчального року, добрих новин, натхнення і здоров’я!

 

 Товій РІВЕЦЬ,  народний артист України, художній керівник академічного камерного оркестру «Кантабіле», уродженець міста Ківерці:

— Ківерці для мене пов’язані з дитинством. Тут жили мої батьки, бабуся, яку забрали в гетто. Спогади виринають епізодичні: як сильно захворів малим, а дитячі хвороби тоді були страшні, в лікарню навіть уже брати не хотіли, але мама якось виходила мене. Запам’яталося, як ходив босим по росі. І лікаря Ремоліна згадую. Вся моя родина була музикальна. Батько мав свій оркестр, грав на святах і весіллях. Тоді всі разом веселилися — ​українці, євреї, поляки дружили між собою. Ківерці були як одна велика родина, але війна все знищила. Родина роз’їхалася, ми поселилися в Луцьку, коли мені було три роки. Пройшло стільки часу, що вже й не знаю, до кого звернутися в Ківерцях — ​з рідних там нікого нема. Завжди намагався дізнатися про своє коріння, але під час війни архіви згоріли, скажу лишень, що прізвище Рівець було відоме у цьому містечку ще у XVII столітті. Відомий медик і політик Володимир Карпук на одному заході якось пожартував, що колись Ківерці перейменують на Ріверці, так би мовити, на мою честь. Звичайно, це жарт (сміється), але я пишаюся тим, що тут народився. Це зелене, як гай, містечко, завжди у моїх найкращих спогадах.

 

     Зоя БАЛЮК, начальник відділу інформаційної роботи Луцької міської ради, уродженка села Котів (м. Луцьк):

— Я дякую моїм батькам, татові — ​Трибощуку Василю Степановичу та мамі — ​Ірині Кузьмівні. На жаль, минулого року тато покинув нас і пішов у кращий світ… А мама і сьогодні проживає у Ківерцівському районі в селі Котів.

Дякую Тобі, моя Мамочко, за те, що ти дала мені життя, за те, що ми росли в любові та теплі. Дякую Тобі за добро і турботу. За те, що Ти завжди жила нами! І зараз Ти, моя Мамочко, є моїм оберегом і моїм натхненням! Многая Тобі літа, моя рідна, у радості і здоров’ї!!!

 

     Василь ЧЕПЕЛЮК, народний артист України, професор Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, Почесний громадянин Луцька, який народився у Холоневичах:

— Рідна Ківерцівщина виростила й виховала мене, дала натхнення для творчості. Найперше подякував би Віктору Чебліну, директору культосвітнього училища, з якого я стартував — ​він особливо, по-батьківськи, до мене поставився. Ківерцівська земля взяла під своє крило мої Холоневичі, бо, коли я народився, село належало до Цуманського району. Для мене Ківерці — ​центр культури, місцева залізниця давала можливість їздити світом, знайомитися з іншими краями, і це сприяло тому, що ківерчани відіграли значну роль в утвердженні національної свідомості. До того ж із Ківерців родом мій друг і наставник Товій Рівець, з ним часто гастролювали світом, коли працювали у «Волинянці». Коли ми з колегами вирушали на концерт у Ківерці, то, з поваги до шанованого Товія Михайловича, казали, що їдемо в Ріверці.

У рідних Холоневичах, де закопана моя пуповина, буваю і зараз, хоч вже немає батьків. Ходжу до лісу по гриби, зустрічаюся з однокласниками. Все це нагадує дитинство — ​найсвітліші миті життя. У моєму селі щороку проводиться фестиваль повстанської пісні «Криївка Перця», до якого я теж долучаюся… Кожній успішній людині важливий той перший старт у житті, і я зробив свій на Ківерцівщині.

Бліц провели Лариса ЗАНЮК, Кость ГАРБАРЧУК, Сергій ХОМІНСЬКИЙ, Тамара ТРОФИМЧУК.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.