Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
«Якщо стався інфаркт, вас ніхто не буде ні про що питати, а одразу почнуть лікувати»

Надалі держава фінансуватиме не лікарні, а закуповуватиме у них конкретні послуги, що надаються конкретним людям.

Фото moz.gov.ua.

«Якщо стався інфаркт, вас ніхто не буде ні про що питати, а одразу почнуть лікувати»

Уже через пів року, з 1 квітня 2020–го, в Україні стартуватиме другий етап медичної реформи. Від поліклінік і сімейних лікарів вона перейде на інший рівень — ​у стаціонари. Працюватимуть по–новому медзаклади, в яких реформа набере сили в другому кварталі наступного року. Поки що нову систему перевіряють на базі Полтавської області. Як надалі будуть працювати стаціонари, котрі замість традиційних ліжкомісць переходять на надання послуг, які з них будуть безоплатні і що потрібно робити кожному з нас для того, щоб їх отримати?

«Усім усе безкоштовно — ​це неможливо»

Трансформації у вітчизняній медицині розпочалися з того, що в Україні створена Національна служба здоров’я (НСЗУ) та її Західний департамент, очільником якого стала відомий львівський лікар Мар’яна Возниця. Завдання цієї служби, згідно із законом, — ​забезпечення реалізації державних фінансових гарантій. На практиці це означає, що структура буде відповідати за те, яким чином гроші платників податків, котрими є всі ми, будуть використані на оплату медичних послуг, що надаються конкретному пацієнту. Не на утримання стін, ліжок, опалення приміщень, а саме на лікування.

Голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко розповідає, що медична реформа розгортається поетапно. Першим її кроком була первинна ланка: поліклініки та сімейні лікарі (в Україні 28 мільйонів чоловік вільно обрали свого сімейного лікаря). Хоча у проєкту було багато скептиків, голова НСЗУ вважає, що справа вдалася. Бо завдяки новій системі у сімейних лікарів у більшості випадків зросли зарплати, розрахунки від НСЗУ проводяться в електронному вигляді і вчасно. Якщо пацієнт не задоволений лікарем, він завжди може його змінити. Гроші підуть за людиною у той заклад, котрий вона обере.

Через кілька тижнів у Верховній Раді буде подано проєкт бюджету, в якому вперше в історії України існуватиме спеціальний додаток «Програма медичних гарантій». По–іншому його ще можна назвати гарантованим пакетом медичних послуг. У ньому будуть описані види цих послуг і тарифи на їх надання. Тобто ті суми, які Національна служба здоров’я буде платити закладам, що відповідатимуть певним вимогам і укладуть із нею договір. Адже суть змін у медицині така: надалі держава фінансуватиме не лікарні, а закуповуватиме у них конкретні послуги, що надаються конкретним людям.

Без будь-якої декларації завжди буде надана екстрена медична допомога, котра пов’язана з урятуванням життя. Ніхто не буде питати: є в тебе декларація чи скерування.

Насправді причина трансформацій у системі охорони здоров’я полягає у слабкій економіці нашої держави. Як відомо, Україна разом із Молдовою ділить у європейському регіоні останнє місце за показником ВВП на душу населення. У той же час у 49–й статті Конституції йдеться про те, що «в державних і комунальних закладах медична допомога надається безоплатно. Мережа таких закладів не може бути скорочена». Однак наші бажання, на жаль, не завжди збігаються з нашими можливостями. І якраз Закон «Про державні фінансові гарантії» визначає, яким чином держава, гарантуючи щось людині, може запропонувати їй механізм його реалізації. Не просто сказати, що всім усе безкоштовно, бо це неможливо, а поступово визначити, що саме є безоплатним і що має зробити людина, аби ці послуги отримати.

Тепер сімейний лікар даватиме направлення до будь–якого спеціаліста

Отже, на зміну так званій безкоштовній медицині в Україну незабаром прийде «Програма медичних гарантій» або гарантований пакет медичних послуг. Згідно з нею безплатними для людей, як і раніше, будуть первинна, амбулаторно–поліклінічна, стаціонарна медична допомога, а також екстрена, паліативна допомога та реабілітація. Для нас із вами ці послуги будуть безкоштовними, оскільки за них заплатить Національна служба здоров’я. Вона встановила певні тарифи і, наприклад, за одні пологи платитиме лікарням орієнтовно 8500 гривень, за лікування одного інсульту — ​19 500 гривень і 15 800 гривень за лікування інфаркту. Однак після прийняття бюджету ці суми можуть змінитися.

— Але щоб мати це право на безкоштовну медичну допомогу, громадяни повинні виконати деякі правила, — ​каже Олег Петренко. — ​У першу чергу мати укладену декларацію із сімейним лікарем, який за потреби випише скерування у стаціонар. Це саме стосується і направлення до будь–якого вузького спеціа­ліста (невролога, лора, окуліста). Його теж повинен дати сімейний лікар, інакше за прийом доведеться платити. Водночас без будь–якої декларації завжди буде надана екстрена медична допомога, яка пов’язана з урятуванням життя. Ніхто не буде питати: є в тебе декларація чи скерування. З підозрою на інфаркт чи інсульт вас покладуть не просто в лікарню, а в спеціалізований медзаклад. І там проведуть ангіографію, стентування і через 4 дні, якщо все буде добре, ви станете на ноги і підете додому.

Пріоритетними і відповідно найбільш високооплачуваними будуть медичні послуги, пов’язані з лікуванням гострих мозкового інсульту та інфаркту міокарда, допомога в пологах і неонатальна допомога, ендоскопічна допомога, спрямована на ранню діагностику онкологічних захворювань. За ці послуги Національна служба здоров’я України буде сплачувати за високим тарифом. Але заклад повинен укласти договір із НСЗУ і відповідати певним вимогам щодо технічної бази.

— Раніше у нас була ситуація, коли ми мали декларацію, але не було правової визначеності, — ​підсумовує Олег Петренко. — ​Тобто нам казали, що всі завжди мають право отримати все безплатно, але не існувало правил, за якими ви це отримаєте. Зараз люди чітко знатимуть: якщо вони підпишуть декларацію з лікарем «первинки», то матимуть свій гарантований пакет. І якщо дають направлення у стаціонар, лікування там буде оплачене згідно з договором із НСЗУ.

Зрозуміло, що коли є перелік послуг, за які буде платити держава, то існує й інший список, за яким людям доведеться платити самим. Спеціалісти називають його «негативним переліком». Наразі до нього входять послуги, які не завжди потрібні. Це, наприклад, малодоказові методи лікування, естетична медицина (але не пластична реконструктивна хірургія, коли є якась вада), деякі види стоматологічної допомоги. Цей перелік також незабаром буде опублікований, щоб люди наперед знали, що саме не є покритим «Програмою медичних гарантій» і заощаджували гроші.

Наталка ЧОВНИК


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel