За словами майстрині, кожен елемент мотанки має певний сакральний зміст.
«Ляльки–мотанки — це не забавка, а справжній оберіг»
Так вважає Оксана Мельник із Переспи Рожищенського району, тому й виготовляє їх лише в доброму настрої
Захопилася дівчина виготовленням ляльки–мотанки у студентські роки. На третьому курсі факультету культурології в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, на курсі образотворчого мистецтва студентів ознайомлювали з виготовленням традиційних українських витинанок, писанок, а також ляльок–мотанок. Відома на Волині майстриня Галина Вахрамєєва зуміла запалити в Оксаниній душі вогник до техніки виготовлення цих давніх родинних оберегів, що пізніше переросло в справжнє хобі дівчини, бо згадала вона, як у дитинстві сама гралася ляльками з хустки, які робила для них із сестричками мама.
Кожна виготовлена нею лялька має своє ім’я. Наприклад, першу нарекла Галиною, бо присвятила її найріднішій людині на світі — неньці Галині Данилівні.
Оксана каже, що мотанка — це не звичайна лялька, не іграшка, а справжній родинний оберіг. Здавна наші предки надавали їй символічного, сакрального змісту. Вона виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею, символом матері — продовжувачки роду та зв’язку з поколіннями. Тому так вимогливо підходить до вибору матеріалу для її виготовлення, оздоблення кожного елементу традиційного національного одягу.
— Справжньою скарбницею матеріалу для ляльок стала бабусина скриня. Колишнє домоткане полотно, натуральний ситець бабусиних блуз — усе пішло в роботу, — зізнається майстриня.
Оберіг для пари на весілля має переважно червоні й чорні барви, а на честь народження дитини — блакитні та зелені.
Кожен елемент мотанки, за словами Оксани Мельник, має певний сакральний зміст. От, наприклад, сухим запашним зерном пшениці, що символізує достаток та здоров’я, наша співрозмовниця наповнює мішечок–каркас своїх ляльок.
А головна «родзинка» її мотанок — це ручна вишивка сорочки, в яку одягнута лялька. Бо саме в кольоровій гамі закладено певний зміст побажання. Жовте забарвлення — це колір сонця, червоний — кохання, зелений — колір добробуту, синій — символ здоров’я.
До виготовлення мотанок беруся лише в доброму настрої, зі світлими думками, адже лялька має виражати чистоту помислів та добро. Дарую свої вироби близьким людям як обереги в значущі для них життєві моменти. Кожна моя лялька унікальна, бо за колористикою барв іншої такої немає. Якщо виготовляю оберіг для закоханої пари на весілля, то переважають червоні й чорні барви, якщо на честь народження дитини — блакитний і зелений — кольори нашого життя. Я надаю великого значення виготовленню найдрібніших деталей ляльки (вишита сорочка, плахта, фартушок, головний убір), матеріалу, з якого вони зроблені (наприклад, полотняний мішечок–каркас можу наповнювати запашними сухими травами — лавандою, чебрецем, м’ятою, які теж наділені в українській обрядовості певною символікою). Для мене лялька–мотанка — це потужний родинний оберіг, тому, даруючи її, прагну, щоб вона несла лише позитив. А от забавкою для дітей, ігровою лялькою може слугувати кукурудзянка, основа якої виготовлена з качана кукурудзи, не має сакрального хреста на обличчі, тому й не несе символічного значення, або лялька, виготовлена зі звичайної жіночої хустки, — пояснює Ольга Мельник, наголошуючи, що вона не вважає себе великою майстринею.
Тетяна БОЯРИН
Червоний колір на мотанках символызуэ кохання.
Справжньою скарбницею матеріалу для ляльок стала бабусина скриня.
Головна «родзинка» мотанок — це ручна вишивка сорочки, в яку одягнута лялька.
