Як молода лікарка знайшла у Голобах і роботу, і своє щастя - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.60 € 26.14
Як молода лікарка  знайшла у Голобах і роботу, і своє щастя

За рік Галина Семенюк стала своєю і у колективі амбулаторії, і у селищі.

Фото Світлани ЩУР.

Як молода лікарка знайшла у Голобах і роботу, і своє щастя

Щоб справитися із проблемою кадрового голоду, від якого потерпає медицина в селах, у трьох громадах Ковельщини торік узялися «вербувати» спеціалістів. Пропонували 15 тисяч гривень зарплатні, підйомні в розмірі 50 тисяч, житло. Незважаючи на такі вигідні умови, конкурсу серед претендентів не було. Та все ж спільні зусилля Ковельського МТМО і місцевих громад виявилися не марними

«Підписували декларації з новенькою, щоб її підтримати»

У багатьох районах Волині склалася така ситуація, що люди просто не мають з ким укладати угоди, сімейних лікарів бракує. У Голобах ситуація була не дуже катастрофічна, але голова ОТГ Сергій Гарбарук вирішив, що жителів усіх сіл, включаючи найменші, де проживає по кілька десятків громадян і нема ФАПів, потрібно забезпечити кваліфікованою медичною допомогою. Так і народилася ідея розмістити на сайті громади оголошення про пошук ще одного сімейного лікаря.

— Спрацювало! Відгукнулася випускниця столичного медичного університету, минув рік, як прийшла до нас. Можна сказати з упевненістю, що вже прижилася, стала своєю у Голобах. А на перших порах, як тільки розпочався процес укладання угод із сімейними лікарями, то багато працівників селищної ради підписували декларації саме з новенькою, щоб її підтримати. І я зробив так, — каже голова ОТГ Сергій Володимирович Гарбарук.

Амбулаторія у Голобах знаходиться в одному приміщенні з лікарнею. Кабінети добротно відремонтовані, в них затишно, тепло. Зауважила, що навіть халати в усіх працівників «з голочки», фірмові, з емблемою Ковельського МТМО. На подвір’ї перед вікнами — новенький сучасний автомобіль, якого не так давно одержали. Щоправда, й старий УАЗ часто виручає, особливо в умовах осіннього бездоріжжя.

— На перших порах, як тільки розпочався процес укладання угод із сімейними лікарями, то багато працівників селищної ради підписували декларації саме з новенькою, щоб її підтримати. І я зробив так, — каже голова ОТГ Сергій Володимирович Гарбарук. 

Поспілкувалися з головним лікарем Голобської лікарні Геннадієм Давидюком, який до приходу на цю посаду очолював Центр первинної медико–санітарної допомоги. Він налаштований оптимістично:

— Хто б що не казав, але реформа первинної ланки медицини дала позитивні результати. Зарплати сімейних лікарів істотно збільшилися, є стимул працювати. Сподіваюсь, з квітня наступного року і на вторинному рівні це відбудеться.

По обіді в амбулаторії небагато пацієнтів. Зранку приїжджають люди з сіл першими рейсами автобусів, щоб і на прийом потрапити, і скупитися. Літня жінка у коридорі на запитання про реформу лише зітхає:

— Мені здається, що колись було краще, а то в Голобській лікарні залишилося тільки два відділення, і фельдшерів у багатьох селах нема. А на сімейну лікарку не маю підстав скаржитися, хоча молоденька, але старається…

Крутому повороту долі посприяла… майбутня свекруха

— Я вступала у медуніверситет за цільовим направленням і повинна була 3 роки відпрацювати у своєму Рожищенському районі. А коли довідалася, що у Голобах шукають лікаря, то звернулася з проханням про перерозподіл. Для цього потрібна була вагома підстава, наприклад зміна місця проживання. Подруга моєї мами, яка працює вчителькою Переспівської школи і є жителькою Голоб, погодилася прописати мене в будинку їхньої родини. Тоді я думала, що це просто формальність, поки не одержу житла, на роботу буду доїжджати зі своєї Переспи. Але не так давно увійшла в цей дім невісткою, — усміхається, розповідаючи про перипетії з працевлаштуванням, Галина Семенюк, точніше, тепер уже Смолякова.

Чи дотримався селищний голова свого слова? Обіцяні підйомні молодій спеціалістці виплатили, щоправда, після відрахування податку «чистими» залишилося тридцять тисяч із «хвостиком». А от із квартирою складніше. У селищі вирішили реконструювати будівлю колишньої поліклініки під житло для медиків. Та щоб довести це приміщення до пуття, потрібні чималі кошти. Тому пропонують майбутнім мешканцям робити ремонти власними силами.

Сподіваємося з чоловіком, що з часом будемо мати свій дах над головою. Пощастило мені і з колективом, колеги, якщо потрібно, завжди допоможуть, підстрахують.  

— І «коробочці» буду рада, коли її одержу, адже знаю зі слів моїх колишніх однокурсниць, які працюють у селах, що їм нічого не пропонують. Сподіваємося з чоловіком, що з часом будемо мати свій дах над головою. Пощастило мені і з колективом, колеги, якщо потрібно, завжди допоможуть, підстрахують. Повезло зі старшою медсестрою — Тетяною Олексіївною Бондарук, яка знає людей, уміє з кожним знайти спільну мову, — не скаржиться на долю моя співрозмовниця.

Галина закінчила педіатричний факультет, тож серед її пацієнтів багато дітей, тільки немовлят до року — майже три десятки. Зізнається, що найбільше непокоїться за тих малюків, чиї батьки не дають згоди на щеплення. Щодня з цього приводу треба бесідувати, переконувати, вмовляти. Похвалилася, що вдалося привернути увагу дорослих до проблеми дифтерії, люди самі звертаються, щоб вакцинуватися. І до електронних рецептів на «доступні ліки» звикли уже навіть найповажніші пацієнти, хоча спочатку їм було важко сприйняти нововведення.

— Тепер впроваджуємо електронні картки. Добре, що інтернет став швидкіснішим, є відповідна техніка в кожному кабінеті. У рамках програми Світового банку отримали сучасні кардіографи, пульсоксиметри, глюкометри. Зручно, що є змога на місці в лабораторії лікарні робити необхідні аналізи. За своїх пацієнтів завжди хвилююся, особливо за найстарших і найменших. Була сьогодні на прийомі мама з дитиною, що аж горіла від температури. У лікарню лягати жінка навідріз відмовилася, бо вдома ще одне маля. Надала хворій допомогу, призначила лікування, просила бути «на зв’язку», адже є загроза ускладнення. Сама телефоную, цікавлюся, чи полегшало. Робота відповідальна, ніколи нема спокою, але мені подобається, — розказувала про свої будні медик, яка знайшла у Голобах і роботу, і кохання, і долю.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.