«Жоден населений пункт Боратинської ОТГ не повинен зникнути з карти держави!» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.60 € 27.12
«Жоден населений пункт Боратинської ОТГ не повинен зникнути з карти держави!»

Фото із архіву Боратинської ОТГ.

«Жоден населений пункт Боратинської ОТГ не повинен зникнути з карти держави!»

Найкраща адміністративна споруда, найліпший дитсадок в Україні, найкомфортніший сільський спортивний комплекс у Східній Європі і ще чимало чого з префіксом «най» спадає на думку, коли мова заходить про село Боратин Луцького району. Цей приміський населений пункт уже багато літ поспіль тримає марку успішного. Чи стала такою ж успішною Боратинська ОТГ, яку було створено два роки тому після приєднання до Боратина Промінської та Баївської сільських рад? Про це наша розмова із головою громади Сергієм Яручиком (на фото)

«Якщо люди захотіли бути з нами, значить, надалі маємо все робити спільно»

Сергію Олександровичу, як так сталося, що в Боратинську ОТГ об’єдналися не тільки сусідня Промінська сільська рада, а й дещо віддалена Баївська?

— Зазначу насамперед, що загалом у громаду входять 12 населених пунктів. Якщо взяти Промінську сільську раду, її жителі й раніше бачили розвиток нашої сільради, і під час опитування 98% людей виявили бажання до нас приєднатися. Щодо Баївської — ​було повною несподіванкою почути, що 90% тамтешніх мешканців також висловлюються за об’єднання! Тому перше рішення після утворення ОТГ було таким: якщо люди захотіли бути з нами, значить, надалі маємо все робити спільно. Провели збори, розробили план розвитку територій. Сподіваюся, що громадяни не пошкодували про своє рішення.

Чи обіцяли цим сільрадам перед об’єднанням щось конкретне?

— Так, обіцяли зберегти всі заклади освіти, хоч би в якому стані вони не були. Йдеться про 5 шкіл і 3 дитсадки. Причому існуючих ДНЗ для такої громади, як наша, явно замало. Боратин омолоджується, потрібно будувати новий садочок. Загалом на ці 8 установ витрачається 30% бюджетних коштів. Відповідно до нового Закону про освіту всі заклади стали юридичними особами і розпорядниками фінансів. Тепер кожен має свій бюджет, який розподіляє директор, створено бухгалтерію. Керівники шкіл більше не приходять у сільраду з питаннями на зразок «поламалася ручка» чи «прорвало водопровід». Вони мають гроші і можуть використовувати їх, як вважають за потрібне.

А які були побоювання у людей перед цим кроком?

— Були розмови: «Як брати довідки, куди нам їхати, кого шукати?». Та ці тривоги виявилися безпідставними. Для простого жителя, який мешкає в тому чи іншому населеному пункті, після утворення ОТГ фактично нічого не змінилося. Всі послуги надаються там, де й раніше, тільки колись це називалася сільська рада, а зараз старостат. Старости на місцях першими бачать проблеми, які виникають, і це допомагає нам оперативніше їх вирішити.

«У нас є інспектор з благоустрою, як було за Польщі»

Який бюджет громади і за рахунок чого він наповнюється?

— Це 130 мільйонів гривень, що надходять від 170 підприємств, котрі зареєстровані на території сільради. Основний платник податків — ​завод «Кромберг енд Шуберт». Щоправда, 30 мільйонів із сільського бюджету держава вилучає, даючи у той же час 20 мільйонів гривень дотації на заклади освіти і 5 мільйонів — ​на лікування на вторинному рівні. Виникає запитання: навіщо це робити  ​спочатку забирати кошти, потім повертати, — якщо можна підійти по–іншому і громада буде спроможна повністю себе утримувати?! Крім того, грошей у казні ОТГ могло би бути ще більше, якби пройшов новий перепис населення. Адже згідно з його результатами 2001 року на території Боратина проживає 7,5 тисячі осіб, хоча насправді — ​на 2 тисячі більше. А це недо­отримані кошти на душу населення.

 Cьогодні кошти сконцентровані не тільки в центральному селі Боратин. В одному населеному пункті ми робимо дорогу, в іншому — ​освітлення, в третьому встановлюємо дитячі майданчики, зупинки, в четвертому ремонтуємо ФАП. 

Але, мабуть, ОТГ живе не тільки за рахунок податків, а й намагається заробляти сама.

— Звичайно. Це видно на прикладі нашого комунального підприємства, яке утворили нещодавно. Раніше ми мали один трактор, і його вистачало. Зараз придбали нову техніку, сміттєвоз, обладнання — ​усього на 5 мільйонів гривень. Ми зрозуміли: не потрібно наймати підприємців, які б надавали послуги з благоустрою і на цьому заробляли, якщо можемо самі заробляти і оперативніше реагувати на виклики. Великі суми вкладаємо в дороги. Їх перейшло до нас багато і в різному стані — ​від асфальтованих до грунтових. Ця справа дуже дорога, на неї вже спрямовано 28 мільйонів гривень. Прокладено 4 кілометри асфальту, зроблено багато білощебеневих шляхів, чималі суми витрачено на поточні ремонти. Понад 2 мільйони гривень використали на освітлення сіл, бо це безпека жителів громади. Всюди на центральних вулицях встановили ліхтарі, тепер узялися за бічні. Думаю, через рік питання повністю знімемо з порядку денного.

У вашій громаді нещодавно введено посаду інспектора з благоустрою, яка нагадала мені розповіді старших людей про те, як за Польщі була відповідальна особа, котра штрафувала за нескошену навколо хати траву.

— Інспектор із благоустрою працює в нас чотири місяці. Коли він прийшов на посаду, я сказав усім: до мене не телефонуйте і на нього не жалійтеся. Його завдання — ​навести порядок. Бо якщо добрий господар не допустить, аби біля будинку довго лежали якісь буд­матеріали чи росли бур’яни, то декому треба зробити зауваження. Людина так влаштована, що з часом вона звикає до того, що бачить навколо, і перестає помічати недоліки. Якщо біля хати безлад, а хазяїн на нього вже не реагує, на це звертає увагу інспектор. Спочатку просто спілкується, потім виносить попередження, далі припис і врешті викликає на адмінкомісію. На щастя, до штрафів у нас ще не доходило. Люди самі розуміють: якщо ми надаємо послуги із благоустрою, то можемо й висувати свої вимоги.

«Мешканці громади мають відчути, що про них дбають»

Що змінилося з утворенням ОТГ в медицині і культурі?

— Одну сучасну амбулаторію в селі Боратин ми вже маємо. Крім того, проводимо реконструкцію приміщення, яке передало КСГП «Україна–Баїв». Там на першому поверсі буде відкрито ще одне відділення амбулаторії. Хочу наголосити, що сьогодні стоїть питання не приміщень, а фахівців, які прийдуть туди працювати. ОТГ ними не забезпечені, хоча ми готові їх прийняти, щоб надавалися медичні послуги. Ми повністю зберегли мережу ФАПів, перекрили всі приміщення. Яка їхня доля буде надалі, важко передбачити, бо змінюються міністри і невідомо, в якому напрямі буде розвиватися первинна ланка медицини. Щодо закладів культури, то вважаємо, що на них не можна економити. Культура — ​це основа нашої держави. Ми розуміємо, що кожна людина хоче проявити себе, і намагаємося дати шанс не тільки дітям, а й дорослим. Маємо свій духовий оркестр, аматорські колективи, танцювальні гурти, хочемо створити вокальний ансамбль. Відкриваємо у населених пунктах гуртки, щоб побачити, чи є в цьому необхідність. Принцип нашої роботи в галузі культури такий: старатися відреагувати на те, чого потребує наш житель, і надати йому відповідну послугу.

Сергію Олександровичу, яка ваша мета як голови ОТГ?

— Хочу, щоб наша громада розвивалася і люди відчували покращення життя. Завдання сільради зробити так, щоб селяни жили в комфортних умовах, отримували максимальну кількість послуг на місці. Щоб бачили для себе перспективу і старше покоління, і молодше. Кожен населений пункт нашої ОТГ має відчути, що про нього дбають. Жоден не повинен зникнути з карти держави. Села, де проживає менше людей, не мають почуватися обділеними. Звичайно, шкіл у них ніхто будувати не буде. Але повинна ходити маршрутка, мусить бути дорога, комунікації. На сьогодні кошти сконцентровані не тільки в центральному селі Боратин. В одному населеному пункті ми робимо дорогу, в іншому — ​освітлення, в третьому встановлюємо дитячі майданчики, зупинки, в четвертому ремонтуємо ФАП. У кожному селі виконуються якісь роботи, і це свідчить, що громада наша дійсно згуртована. Тому, коли її жителі почули, що Боратинська ОТГ має бути приєднана до міста Луцька, і з цього приводу було проведено опитування, люди висловилися, що вона має залишитися самостійною адміністративно–територіальною одиницею.

Наталка ЧОВНИК


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.