Завдяки таким людям про наше село знають у всій країні - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.56 € 26.24
Завдяки таким людям  про наше село знають у всій країні

Хорова капела у Згоранах була створена ще далекого 1946 року.

Фото kordon.in.ua.

Завдяки таким людям про наше село знають у всій країні

Шановна редакціє! До вас звертаються колишні учасники народної хорової капели із Згоран Любомльського району

9 листопада в Україні відзначили Всеукраїнський день працівників культури. Від нашого імені передайте слова вдячності людям, які багато років вкладали і вкладають своє вміння, свій талант у розвиток художньої самодіяльності нашого району. Це передовсім подружжя Залевських. Марію Василівну направили до нас ще на початку 1970-х. Багато згоранських хлопців задивлялись на красуню з чудовим голосом, яка помахом руки, тендітних пальців вміло керувала багатоголосим хоровим колективом. Баяніст Андрій на всіх репетиціях був поруч, і ніхто з них не посмів перейти йому дорогу. А мудрі керманичі Людмила Антонівна Юрчук та Меланія Карпівна Гонтаренко непомітно допомагали Амуру спрямувати свої стріли, щоб талановита дівчина не втекла з Любомльського району.

Завдяки зусиллям багатьох людей наш колектив здобув і неодноразово підтверджував звання народної академічної хорової капели. Добрими друзями його були Лідія Андріївна і В’ячеслав Іванович Климовичі.

Змінювались учасники, керівники… Але любов до пісні поєднала нас на все життя. Марія Василівна вже хоч не їздить до Згоран, зустрічає в Любомлі колишніх хористів, як рідних. А Андрій Андрійович і зараз керує оновленим складом гурту «Водограй», який займає призові місця на багатьох конкурсах.

Не всі захоплені такою нашою незалежністю. Тому на працівників культури покладено особливу місію — ​відродити, зберегти і збагатити наше, українське.

Та що там багато говорити. Ми, згоранці, мабуть заслужили в Бога, що він посилає до нас таких талановитих працівників культури. Чого тільки варта теперішня завідувачка клубу Ляшук Олена Володимирівна! Вона і сама гарно співає, і молодь навколо себе гуртує. А які сценки показує разом із завідувачкою бібліотеки Повшук Катериною Миколаївною, завідувачкою клубу села Гупали Козачук Антоніною Адамівною, Сич Оксаною Миколаївною, Жалніною Лесею Миколаївною. Це ж справжні артисти! Вони частенько збирають односельців на різні свята — ​не тільки на День села. Не забувають і про пенсіонерів. Вітають з ювілеями, запрошують до участі в концертах.

Особливої уваги заслуговує ще одна наша односельчанка — ​Терещук Ольга Володимирівна. Вона — ​директорка Шацької музичної школи. Яка це талановита людина! Останнім часом керує Згоранською хоровою капелою, співає в церковному хорі, зачаровує слухачів сольним співом. А ще ми вдячні їй за допомогу гурту «Бабулі» в підготовці до концертів. Пані Ольга підбирає репертуар, проводить репетиції, бере участь у виступах.

Так, часи зараз нелегкі. На Сході гинуть люди. Але ми, українці, завжди співали. Про калину, вербу, про любов і журбу… На війні і в неволі співали.

Не всі захоплені такою нашою незалежністю. Тому на працівників культури покладено особливу місію — ​відродити, зберегти і збагатити наше, українське. Бажаємо їм міцного здоров’я, творчої наснаги і успіхів у цій нелегкій, але благородній справі.

Ветерани хору села Згорани Любомльського району.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.