Рослина, що заміняє сім лікарів. Народна медицина - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.31 € 33.04
Рослина, що заміняє сім лікарів. Народна медицина

З давніх–давен цю пекучу рослину вважають оберегом від нечистої сили.

Волинь-нова

Рослина, що заміняє сім лікарів. Народна медицина

«Поцілунок холостяка». Саме так цю рослину називають естонці. У нас же з нею порівнюють злу свекруху

Латинське ім’я цієї рослини — «уртіка» — походить від «урере» — «палити», «горіти». Її називають зеленим окропом, вогонь-травою і навіть відьминим батогом. А ще жалива, жаркуха, жижкуха, джигушка, жигавка, покрива, прокева. Або просто КРОПИВА!

З давніх-давен її шанували за лікувальні та магічні властивості. Кропиву спалювали для відгону градових хмар. Якщо ж довгий час не було дощу — сікли, щоб отримати з неї вологу. Казали: «кропива обпече небесну височінь, і та дасть волю дощам». Вона була надійним засобом від нечистої сили. Як оберіг листочок кропиви клали у взуття або зашивали під підкладку. З її стебел плели килимок для передпокою. Вважали, що, постоявши на ньому, людина, яка прийшла в будинок з нехорошими намірами, втратить усю свою силу.

Кропив’яним віником підмітали підлогу, щоб прогнати злих духів і «вимести» негативну енергію. Напередодні Івана Купала кропиву розкладали на підвіконнях і порогах, вішали на дверях — від відьом і чаклунів. А перед купанням у річці її кидали у воду для захисту від русалок та водяника.

У народній медицині биття кропив’яними віниками і досі використовують для лікування болю в суглобах.

У народній медицині биття кропив’яними віниками і досі використовують для лікування болю в суглобах. Недарма кажуть, що одна кропива заміняє сімох лікарів. Адже це справжня скарбниця вітамінів (В1, В2, В3, В5, К, Е, РР), мінеральних солей, макро- і мікроелементів, кислот, дубильних речовин і флавоноїдів. За кількістю білків кропива не поступається бобовим, які ще називають «рослинним м’ясом». Вітаміну С у ній удвічі більше, ніж у смородині та лимоні. Вмісту каротину позаздрять щавель, морква й обліпиха.

Кропиву вживають при лікуванні застуди, анемії, цукрового діабету, хвороб шлунково–кишкового тракту, жовчного міхура і печінки. Вона має кровоспинну, антисептичну, протизапальну дію (протипоказана вагітним, хворим на гіпертонію й атеросклероз).

У косметології кропива — універсальний засіб для догляду за шкірою та волоссям.

Наші предки перші її листки їли для збереження здоров’я на весь рік. А на Івана Купала молодому подружжю, щоб зміцнити сімейні зв’язки і вберегти любов від чужої заздрості, потрібно разом зварити і з’їсти суп із кропиви. Та з пекучої рослини не лишень борщ смакує. З кропиви готують салати, соуси, пюре, смузі, соки, пиво та вино. Також солять, квасять, висушують для чаю. Використовують як приправу до найрізноманітніших страв.

У промисловості кропиву застосовують для фарбування харчових продуктів, мила, парфумів і тканин. З листя добувають зелену фарбу, а з коренів — жовту.

Цікаво, що слово «кропива» походить від давньоруського «коприна» — «шовк», як назва рослини, що йде на пряжу. Адже найперше волокно, з якого людина почала ткати, — польова кропива. З кропив’яного полотна шили найміцніші вітрила, плели риболовні сіті й канати, які не гнили у воді і водночас були напрочуд легкими.

У Київській Русі з міцної кропив’яної тканини робили мішки, які так і називали — «кропивники». В Японії кропив’яний джгут у поєднанні з шовком був головним матеріалом у виготовленні дорогих самурайських обладунків: із задерев’янілих стебел робили щити, а з найміцнішого кропив’яного волокна, крученого і натертого воском, — тятиви для лука.

Ще за десять сторіч до нашої ери сестру української кропиви — рамі — почали вирощувати у Південному Китаї. Середня довжина її волокон становить 75 мм, але може сягати й понад 400 мм. За міцністю вони у 8 разів перевершують бавовник, у 7 — шовк та у 3 рази — коноплю. Це волокно використовують для виробництва дуже міцних тканин та вищих сортів паперу, зокрема для грошових знаків.

Італійський будинок моди «Corpo Nove» вже створив колекцію джинсів, курток, спідниць та сорочок із кропиви. За словами вчених, у майбутньому ця невибаглива рослина може витіснити з текстильної промисловості бавовник, вирощування якого завдає величезної шкоди довкіллю. Кропива ж росте в будь–яких умовах у великих кількостях, їй не потрібні добрива і хімікати.

Її зарості дають притулок більш ніж 40 видам комах і маленьких пташок. Листя використовують для відгодівлі шовкопрядів. А ще кропива — улюблені ласощі метеликів.

Ольга ВЕКЕРИК.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.