Князівна, яка заслужила ім’я Євпраксія —Добродія - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.04 € 32.79
Князівна,  яка заслужила ім’я Євпраксія —Добродія

Через інтерес до цілительства всі сприймали її як дивачку, мало не відьму.

Князівна, яка заслужила ім’я Євпраксія —Добродія

Першим ученим-медиком в історії Русі-України називають дочку київського князя Мстислава та внуку Володимира Мономаха. Її вважають авторкою наукового трактату грецькою мовою «Алімма» («Мазі»)

Імен у цієї непересічної жінки було декілька. Перше, подароване батьками, — ​Ірина. Дівчинка народилася у 1108 році й була дев’ятою дитиною майбутнього великого князя київського Мстислава Володимировича і шведської принцеси Христини. Відомо, що вона змалку виявляла великий інтерес до науки, вивчала граматику, грецьку, старогрецьку мови, також знала шведську — ​рідну для її матері. І, звичайно, володіла церковнослов’янською, якою тоді навчали всіх княжих дітей. Мала доступ до бібліотек і охоче проводила в них час.

При цьому князівна проявляла інтерес і до народних методів медицини, до цілющих трав, сама готувала настої та лікувала ними хворих. У літописах згадується цей особливий талант Мстиславни. Саме з милосердям і чуйністю княжої доньки пов’язане найбільш відоме її ім’я — ​Євпраксія, що в перекладі з грецької означає Добродія.

Через інтерес до цілительства всі сприймали її як дивачку, мало не відьму.

Сталося так, що в дуже юному віці їй довелося залишити батьківщину. За звичаями того часу вона була посватана за візантійського царевича, очевидно, для скріплення мирної угоди між державами. Так Євпраксія потрапила до Цареграду (Константинополя), де в 1122 році вийшла заміж за царевича Олексія — ​старшого сина імператора Іоанна II Комнена. При вінчанні в Константинополі Євпраксія отримала ім’я Зоя.

При дворі, сповненому інтриг, молодій жінці довелося нелегко. Через інтерес до цілительства всі сприймали її як дивачку, мало не відьму. При цьому вона багато займалася практичною медициною, домагаючись таких результатів, які й не снилися константинопольським лікарям.

На підставі власної лікарської практики й аналізу досліджень тогочасних медиків Євпраксія в 30-х роках ХІІ ст. написала науковий трактат грецькою мовою «Алімма» («Мазі»), який став дуже популярним. Це була перша відома авторська медична праця, створена представницею Київської Русі. Нині єдиний її примірник зберігається у флорентійській бібліотеці Лоренцо Медичі.

У трактаті порушені проблеми особистої гігієни і догляду за немовлятами, описується гігієна статевого дозрівання, шлюбних стосунків, періоду вагітності. Чимало уваги приділено здоровому харчуванню, характеризуються «холодні» і «теплі» властивості продуктів (до холодних віднесено оливу мирта, до теплих — ​мед, вино, м’ясо тощо). Тут же викладені рецепти дієтичної їжі. Окремий розділ праці — ​про зовнішні хвороби — ​містить рекомендації щодо застосування мазей при лікуванні шкіри, а також зубного болю. Інший присвячений лікувальному масажу, в тому числі його застосуванню при серцевих і шлункових патологіях.

Деякі історики заперечують той факт, що трактат «Мазі» написала Євпраксія. Мовляв, імовірно, що вона тільки допомогла видати колективну працю багатьох авторів, а, можливо, до її появи причетна інша владоможна візантійська Зоя, яка жила раніше. Але у лікарському пораднику є багато рецептів саме з народної медицини Київської Русі, поради щодо використання трав та природної сировини, деякі характерні замовляння, що можуть свідчити про авторство Євпраксії.

Оксана КРАВЧЕНКО

Читайте також: Хочете бути щасливими і розумними? Станьте добрішими…


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.