Курси НБУ $ 41.22 € 45.52
Ніколи не знаєш, потруться об тебе, покалічать чи вкрадуть: все про луцьких кликунів (Фото)

Ключник може відчинити будь-які двері у місті.

Волинь-нова

Ніколи не знаєш, потруться об тебе, покалічать чи вкрадуть: все про луцьких кликунів (Фото)

Вони розбрелися по місту й тусуються кожен у своєму районі. Хоча, на перший погляд, мали б триматися разом, бо так дивакам зазвичай легше виживати в цьому жорстокому світі. Нині ж, коли якийсь недоумок пиляє ножівкою одного, то другий не покличе на допомогу, а міг би, адже він – кликун...

На багатьох вулицях обласного центру Волині можна помітити цих чудернацьких чоловічків у крихітних черевичках і капелюшках. Хтось із них тримає в руках дудку, інші – книжку, ключик чи каву... Ці кумедні скульптури є своєрідними мініатюрними пам’ятниками легендарним кликунам, які повідомляли лучанам у давнину про свіжі новини, закони чи судові рішення. А ще стежили за вікнами, у яких горіли свічки, щоб раптом не сталося пожежі, бо більшість будинків тоді були дерев’яними. Життя без цієї професії важко було уявити, тож не дивно, що ці бронзові чоловічки стали справжніми символами міста.

Всього у Луцьку було 17 таких фігурок. На жаль, Книжка, який сидів біля ВНУ імені Лесі Українки, і Братка, що сурмив на Братському мосту, вкрали.

 

Повернути їх так і не вдалося. Решта скульптур встановлені переважно на центральних вулицях, а також у Старій частині міста. У кожного з них є своє ім’я та невеличка місія. Наприклад, Зустрічайко біля залізничного вокзалу вітає гостей міста.

Кавус неподалік закладу «Золотий дукат» запрошує перехожих випити ароматне лате. Нещодавно біля нього навіть встановили лавочку, тож тепер за чашкою гарячого напою можна побалакати з луцьким кавоманом.

А от Музика на порозі Палацу культури кличе меломанів на концерт, а  Ключник біля міської ради пояснює депутатам, хто тут справжній господар.

 
 

Улюбленцем же малечі, безперечно, є Франьо із кроликом у руках. Його розташували у зоопарку, щоб оберігав тварин.

 

Провідник неподалік Центру туристичної інформації вказує дорогу гостям, які, звісно, прямують відразу до замку, де їх зустрічає Стефан. Його завдання – розповісти відвідувачам про таємниці та легенди величної оборонної споруди. 

 
 

Неподалік В’їзної вежі також можна побачити Вартка, якого встановили на кахлі із зображенням кликуна, яку знайшли у Луцьку близько 70 років тому. Його головна місія – пильнувати, чи, бува, не забрів до нас якийсь москаль.

 

А якщо добре придивитися до флюгера на Владичій башті замку, можна познайомитись із Вертуном (він вважається найстарішим із кликунів). Вогняр, який стежить, щоб освітлення вмикалося вчасно, поселився неподалік Лютеранської кірхи.

 

Якщо звідти спуститись до будинку відомого скульптора Миколи Голованя по вулиці Лютеранській, зможете помилуватися кликуном, якого митець створив сам. Микитович розташований під стінами його знаменитого дому з химерами. Біля центрального універмагу – Зірко, який нагадує загадкового гостя з космосу.

 
 

Він прикрашає скульптурну композицію «Парад планет». У нього є товариш – Трилінко, який замріяно милується небом на початку вулиці Лесі Українки.

Також нещодавно у Центральному парку поблизу бігової доріжки з’явилися два нові кликуни Хвацько і Прудко. На жаль, нещодавно їх зрізали з постаменту троє розбишак. З ними наразі розбирається поліція. А бронзових бігунів обіцяють повернути на місце.

Створювати усіх цих «маленьких лучан» почали ще у 2015 році, щоб відродити історію легендарних кликунів. Авторкою перших п’яти фігурок була луцька скульпторка Ірина Дацюк. Решту розробляла львівська мисткиня Ніка Музичко.

– Вона звернулася до нас із цікавими ескізами, коли дізналася, що реалізовується проєкт «Луцький кликун». Тоді ми разом з містянами стали обирати їм імена й писати легенди про кожну фігурку, – розповіла очільниця Управління туризму та промоції міста Катерина Теліпська.

Створювати усіх цих «маленьких лучан» почали ще у 2015 році, щоб відродити історію легендарних кликунів. 

– На створення кликунів мене надихнула історія Луцька. Я багато читала і намагалася вловити його дух. На виготовлення фігурок знадобилося пів року. За цей час дуже їх полюбила, – пригадала авторка скульптур Ніка Музичко.

Відновили і давній ритуал сурмління. На посаду луцького кликуна запросили місцевого музиканта Андрія Єдинака. Його головне завдання – із 6 березня (у День луцького кликуна) до кінця туристичного сезону щодня виконувати на трубі «Волинь моя» Степана Кривенького із В’їзної вежі замку Любарта. У будні його сурмління можна послухати о 12-й годині, а у вихідні ще й о 18-й вечора. Під час війни пан Андрій виконує гімн України.
– Це найкраща робота у світі. Відчуваю захват і тривогу щоразу, коли підіймаюся старовинними сходами замку. Лучанам і гостям міста подобається ця традиція. Мало де є таке в Україні, тому вважаю це неймовірною ідеєю, – каже пан Андрій.

На запитання, чи хотів би мати власну невеличку скульптуру, луцький кликун віджартувався. Але зазначив, що таких фігурок з цікавими історіями треба більше.

Компанія цих диваків справді збільшиться.

Катерина Теліпська анонсувала встановлення закоханого чоловічка перед рацсом, а величного «на коні» – неподалік вежі Чорторийських. Також з’явиться кликун у човнику на каналах Центрального парку.

Біля таких скульптур туристи зазвичай загадують бажання ще раз повернутися у наше місто, але не тільки...

– Нещодавно спостерігала, як мама із сином підійшли до Трилінка, – згадує Катерина Теліпська. – Хлопчик тер шапочку на фігурці зі словами: «Хочу, щоб Україна перемогла...».

Останні новини:

Усі новини російсько-української війни – тут.

Реклама Google
  

Telegram Channel