Вже й у Фінляндії заявили: Ілля Рєпін – українець

Якби не наполегливість Лукаса Стасевського...

Історія почалася  ще у 2021 році, коли фінський музей у співпраці з московськими Третьяковською галереєю та музеєм російського мистецтва провів велику виставку робіт Іллі Рєпіна. На ній розповідалося, що художник народився на території сучасної України, але представляли його як росіянина. Відтоді українська сторона почала звертатися до музею з проханням  відновити історичну справедливість. Зокрема, фінський музикант українського походження Лукас Стасевський наголошував, що на виставці в «Атенеумі» бракує інформації про широкі зв’язки Рєпіна з нашою культурою.

«Рєпін виріс в Україні, українська тематика була невід’ємною частиною його творчості, але організатори просто проігнорували це, представивши Рєпіна виключно як російського художника», – казав Стасевський. Він почав писати до музею, порушував це питання у ЗМІ, але тоді це не дало результатів.

Назвати Рєпіна українцем у музеї наважилися лише нещодавно, коли готували виставку «Питання часу», до якої ввійшла одна з робіт художника. Вона відкрилася в музеї після його реновації у 2022–2023 роках. Також із минулого тижня Рєпіна, роботи якого представлені в постійній експозиції Ateneum, справедливо підписали українським художником.

Через більшовиків в Україну так і не повернувся

Зазначимо, що росія привласнила собі українського художника Іллю Рєпіна–  митця родом із Чугуєва Харківської області. Його дідусь був козаком, торгував і володів заїжджим двором.

Зв’язок із рідним містом на Слобожанщині Рєпін намагався зберігати до кінця життя, а українські мотиви посідали важливе місце у його творчості . Хоч у свої 19 років він вирішив вступити в Академію мистецтв у Петербурзі, але все життя підтримував тісні зв’язки з Україною. «Тільки українки та парижанки вміють одягатися зі смаком! А які дукати, моністи, головні убори, квіти! А які обличчя!» – писав митець.

Упродовж творчого шляху Рєпін багато подорожував, намалював безліч відомих картин – «Бурлаки на Волзі», «Дочка Віра в дитинстві», «Царівна Софія». У 1893 році створив відому картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Після революції і здобуття Фінляндією незалежності від росії Ілля Рєпін не захотів переїжджати до Москви і Петербурга. 1919-го Рєпін подарував фінському Товариству художників 23 картини російських художників, які не підтримали більшовицького перевороту. Так було покладено початок знаменитій колекції «Атенеум».

Ілля Рєпін помер 1930-го у віці 86 літ у своїй садибі «Пенати» у місті Куоккала (зараз – Рєпіно). Після розпаду російської імперії у 1917 році воно стало територією Фінляндії. Пізніше – знову російською. 

Багато дослідників життя Рєпіна пишуть, що художник хотів повернутися в Україну, проте шлях туди для нього був закритий більшовиками, а в росію він не хотів повертатися принципово, хоч радянська влада дуже цього бажала. «Поки при владі більшовики, не хочу мати щось спільне з росією», – писав художник у приватних листах друзям.

До речі

Як відомо, після того, як росія вторглася в Україну, музеї по всьому світу переоцінили походження художників, які вважаються російськими. У лютому 2023 року музей мистецтва «Метрополітен» у Нью-Йорку змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця. А також додав, що саме росіяни зруйнували його музей у рідному місті. «Метрополітен» також визнав українськими, а не російськими художниками Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського.

Читайте також: Правнук відомого волинянина, який воював під Крутами, загинув Героєм на Донеччині.