Курси НБУ $ 40.69 € 43.89
Втратив три кінцівки,  але – вижив

Антон Іванців пройшов пекельні бої на Донбасі.

Фото із сайту glavcom.ua.

Втратив три кінцівки, але – вижив

У тілі 40-річного Антона Іванціва з Черкас майже не залишилося крові…

До широкомасштабного вторгнення чоловік успішно працював менеджером, займався продажами автозапчастин, виховував двох доньок і був щасливим батьком родини. Утім, підступний напад росії у лютому 2022 року змусив Антона, який до того не мав жодного бойового досвіду, одягти військову форму та стати на захист України.

Він пройшов через пекельні бої на Донбасі, де під час одного з бойових завдань отримав важке поранення. Шанс вижити був один на мільйон, та чоловік вхопився за життя і використав той примарний шанс.

Шанс вижити був один на мільйон та чоловік вхопився за життя і використав той примарний шанс.

Або життя, або кінцівка…

Підрозділ Антона був перекинутий до Бахмута, який, станом на травень 2023 року, був найгарячішою ділянкою фронту. Саме там чоловік і отримав поранення, опинившись між життям та смертю.

«Я ходив у розвідку до Бахмута з побратимом  із «п’ятої штурмової». Коли ми повернулися, то я зайняв позицію у будівлі (там був чи склад, чи щось подібне). І от туди й прилетіла 120-та міна», – пригадує військовий.
Цей приліт став фатальним.

«Я втратив одразу дві кінцівки: руку та ногу. Пролив дуже багато крові. На щастя, тулуб залишився неушкоджений, хоча і каску з голови знесло, і бронежилет роздробило», – описує той страшний момент Антон.

Евакуація військового з поля бою перетворилася на надскладну рятувальну операцію. «Мені допомагав іноземний легіон і мої хлопці. 900 метрів під щільними обстрілами, розваленими будівлями мене витягували, а робити все потрібно ж було дуже швидко. Хлопці врятували мені життя», – згадує чоловік.

8,5 літрів «дніпровської» крові було влито заради порятунку життя. Кома... Серце билося дуже тихо.

У лікарню імені Мечникова у Дніпрі Антон Іванців потрапив у критичному стані. Ось як описував стан свого пацієнта керівник лікарні Сергій Риженко на своїй сторінці у соцмережах. «У його кремезному тілі майже не зосталось крові. Його життя після вибуху стало, як страшний сон. Реаніматологи переливали кров, стабілізували стан. 8,5 літрів «дніпровської» крові було влито заради порятунку життя. Кома… Серце билось дуже тихо. Гемоглобін – менше, ніж «30». Посічене уламками тіло, обпалене вибухом обличчя», – написав Риженко.

Дивом, але Антон вижив. Утім, медикам довелося ампутувати чоловікові третю кінцівку. «Коли мене поранило, права рука ще залишалася на місці, та у лікарні Мечникова у Дніпрі мені її ампутували. Питання стояло так: або життя або кінцівка», – каже Антон.

«За нами – правда, і ми завжди перемагаємо»

На другий день після поранення чоловік прийшов до тями. Нова реальність, ніби холодним лезом, врізалася у свідомість. Як жити далі? Позбутися важких думок Антону допомогла родина.

«У лікарню до мене додзвонилася дружина, яка була у Німеччині з дітьми, і сказала: «Ні про що не хвилюйся, я вже їду». Допомога родини, побратимів – це дуже важливо», – каже військовий.

Утім, для кожного пораненого не менш важлива і підтримка суспільства.

«Коли ти довго воюєш, то твоя свідомість міняється, а тут ти ще й просинаєшся поранений і перебуваєш увесь час у чотирьох стінах. Необхідно поранених звідти витягувати, знаходити їм заняття, починати щось робити. Людину треба «вирвати» з тієї реальності, в якій вона опинилася, хоча б на деякий час. Тоді адаптація буде проходити швидше», – розповідає Антон.

Наразі чоловік – у процесі протезування двох рук та ноги. «У мене остеоінтеграція у праву руку і перший етап такого протезування стегна – це коли у кістку вкручують титановий протез, на який вже кріпиться біонічна рука. Загалом у мене буде три остеоінтеграції на кожну втрачену кінцівку. Таке протезування – дуже дороге: одна процедура коштує 850 тисяч гривень», – каже боєць.

Антон активно веде сторінки у соцмережах і ділиться з підписниками кожною своєю особистою перемогою у боротьбі за життя.

«А перемога України буде. У нас є правда – і ми завжди перемагаємо. Ну, просто не може бути такого, що вороги напали і перемогли», – резюмував Антон Іванців.

Війна змусила Антона одягти військову форму. Зараз захисник дуже сподівається на сучасні протези, які дозволять йому повернутись до звичного життя.
Війна змусила Антона одягти військову форму. Зараз захисник дуже сподівається на сучасні протези, які дозволять йому повернутись до звичного життя.
«Допомога родини, побратимів – це дуже важливо», – каже Антон.  На фото – він разом зі своєю дружиною Альоною.
«Допомога родини, побратимів – це дуже важливо», – каже Антон. На фото – він разом зі своєю дружиною Альоною.
Telegram Channel