Хіба переміг Майдан, якщо судять майданівців?

Чому саме він? У документальному фільмі «Бранці» (2015) про події на Майдані львів’янин Іван Бубенчик розповів, що вранці 20 лютого 2014 року застрелив із автомата двох командирів силовиків, а кількох інших правоохоронців поранив у ноги.

Зокрема, у стрічці наводяться такі слова революціонера:

«Щоб створити ефект сарафанного радіо, треба було вбити двох, трьох, п’ятьох командирів. Я вирішив лише двох… Чому вбити? Тому що командир не має можливості говорити, не має можливості віддавати накази будь-яким шляхом. А вже решту не треба було вбивати, треба було тільки стріляти в ноги, так, як я робив, коли вже дійшов до профспілок. Патрони в’ мене закінчилися, права сторона вже тікала, вони кидали все, що в них було. Я бачив, як вони тікали, бо ніхто не хотів віддавати життя за того г***на Януковича».

 

 

Варто одразу ж зазначити, що у його показах є чимало протиріч. Зокрема, у той день вбили чотирьох силовиків, і командирів серед них не було. Крім того, з карабіна «Сайга», який фігурує у справі, стріляли різні люди і не ясно, чиї вистріли були смертельними. До того ж згодом сам Іван Бубенчик спростував свої слова…

У будь–якому випадку з 2014 року в Україні діє закон про амністію майданівців, під який підпадав Бубенчик та інші учасники тих подій. Однак нещодавно було прийнято новий Кримінально–процесуальний кодекс, і слідчі заявили, що згідно з його положеннями можуть порушувати провадження за умисне вбивство «беркутівців». Відтак прокурори звернулись до суду, щоб заарештувати Бубенчика. Ця новина стала справжньою політичною бомбою, що вибухнула. Адже Іван — це людина, яка захищала Україну не тільки на Майдані, а й на фронті — він був командиром батальйону «Захід–2», отримав поранення. За особисту відвагу у російсько–українській війні його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та орденом «За оборону країни», він також відзначений приватною нагородою «Народний Герой України».

Якщо під суд затягують того, хто відбивав Майдан від «Беркута», то де гарантії того, що завтра не підуть під суд ті, хто відбивав Україну від Путіна на Донбасі?

Завдяки неабиякому резонансу Генпрокурор Юрій Луценко одразу ж замінив прокурорів, які займаються справою Івана Бубенчика, і призначив очолювати розслідування свою заступницю Анжелу Стрижевську. Пані заступниця поміняла підозру Бубенчику з навмисного убивства правоохоронців на посягання на їхнє життя, також його звинувачують у незаконному поводженні зі зброєю й боє­припасами. У зв’язку зі зміною підозри прокуратура вже не наполягає на арешті Іван Бубенчика, хоч йому і далі загрожує від 9 до 15 років тюрми або довічне ув’язнення…

Хмизу у вогонь, до речі, докинув і адвокат сімей Героїв Небесної сотні Віталій Тітич. Він назвав Івана Бубенчика «спів­учасником терористичного акту», бо той почав «невмотивовано» стріляти у бік правоохоронців.

…Нагадаємо, що на ранок 20 лютого, коли Іван Бубенчик нібито вистрілив у бік правоохоронців, йшов третій місяць важкого протистояння на Майдані. Позаду були відмова від підписання Угоди з Євросоюзом, нещадне побиття студентів, «диктаторські закони», кілька жорстоких спроб зачистки Майдану. На той момент убитих рахували вже десятками, а поранених та покалічених — сотнями.

Ці події ми називаємо революцією, що почала виривати Україну з лап «руского міра». Потім Янукович, який звернувся до Путіна «ввєді войска», утік із кількома вантажівками награбованого та зі своїми спільниками.

Але на п’ятому році після революції реальне тюремне покарання отримали лише двоє тітушок, які допомагали калічити та вбивати майданівців. Третім може сісти Іван Бубенчик. Виходить, знайшли того, хто, як каже Путін, привів до влади «хунту»?..

 

Коментарі

 

 Юрій РОМАНЕНКО, аналітик:

«Допустивши до суду справу Бубенчика, Луценко та Порошенко ставлять перед усіма тими, хто привів їх до влади в результаті Майдану, одне просте запитання: якщо під суд тягнуть того, хто відбивав Майдан від «Беркута», то де гарантії того, що завтра не підуть під суд ті, хто відбивав Україну від Путіна на Донбасі?»

 

 Володимир В’ЯТРОВИЧ, голова Українського інституту національної пам’яті:

«20 лютого 2014 року вранці Іван Бубенчик стріляв по беркутівцях і вбив кількох із них. Це було після того, як вони вбили кілька десятків майданівців, і перед тим, як вони готувалися вбити ще сотні. Нині його заарештували (коментар був на час затримання. — Ред.). Бубенчик був одним із тих, хто змінив історію Майдану. Результат суду над ним може змінити долю нашої країни. Якщо Іван стане єдиним, кого ув’язнять за вбивства взимку 2013–2014 років — ми можемо повернутися в минуле до Майдану».

 

 Євген ДИКИЙ, український науковець, військовик, публіцист:

«Якби «справи Бубенчика» не було, її варто було б вигадати. Прокуратура геніально нагадала нам про ілюзорність нашої перемоги, незавершеність Революції гідності та необхідність доводити революції до логічного завершення — бо інакше реванш та реставрація стають неминучими. Логіка революцій не має винятків і не визнає компромісів: або повна легітимація революції, закріплення її перемоги та показове й невідворотне покарання «колишніх», або ж таке саме показове й невідворотне, але вже стосовно «бунтівників». Кара «бунтівників» в разі чого буде цілком заслуженою — нема чого починати революції, якщо не готовий доводити їх до перемоги».

 

 Ігор ЛАПІН, народний депутат:

«У нас була революційна ситуація, де розстрілювали мирних громадян: громадяни мають право на захист, захист усіма способами».

 

 

 

 

 Іван БУБЕНЧИК, майданівець, ветеран АТО, підозрюваний:

«Я — захисник України і буду захищати свій народ, незважаючи на те, що хтось хоче придумати або звинуватити мене. Неможливо звинувачувати захисника свого народу в чомусь».

 

 

 

 

 Юрій БУТУСОВ, журналіст:

«Іван Бубенчик повинен бути звільнений. В іншому випадку у змові з метою вбивства Генпрокуратурі доведеться звинуватити усіх, хто 18–20 лютого допомагав здійснювати революцію у Києві. Верховна Рада має негайно прийняти рішення, яке однозначно визначить статус учасників революції і захистить їх від персональних переслідувань. Люди, які є жертвами нападів і діяли в рамках само­оборони, не можуть прирівнюватись до беркутівців, які спровокували бійню і вбили десятки майданівців, у яких не було зброї».