«Поки сам не станеш агрономом, толку не буде»

…У полі за Новою Вижвою працює зо два десятки жінок. Одні розкладають саджанці на рядку у позначені ямки, інші спеціальною лопаткою вправно відрізають кінчики корінців і одночасно садять полуницю у ґрунт. За дві години проходять один рядок. Розмітку під посадку роблять саморобним агрегатом.

— Зварювали його до півночі, — ​сміється Дмитро, поки я розглядаю їхній витвір.

 

Вирощувати ягоди Дмитро Хом’як та Віктор Панасюк вирішили майже чотири роки тому. На піку популярності на ринку тоді була малина. Нею й засадили кілька гектарів. Не одразу все вдавалося. Довелося набити гуль, поки не вивчили усю технологію, не пристосували її до місцевих умов. Адже чимало порад, що їх дають початківцям, недієві.

— Доки сам не станеш агрономом, толку не буде, — ​підсумовує розмову Дмитро Хом’як.

Проте плантація малини росте та плодоносить, і хлопці вирішили розширюватися. У Нововижівській сільраді взяли в оренду землю і надумали садити полуниці. Чому саме ці ягоди?

— Вважаємо, що вони найкраще підійдуть для цієї місцини, — ​Віктор Панасюк відвертається від хмари пилу, що її зірвав сильний вітер.

— ​Разом із тим стійкіші, скажімо за ожину, до природних умов. Крім того, полуниця добре доповнює малину в тому плані, що одна ягода родить за іншою, значить, люди мали б роботу ціле літо.

А для поліських районів ягідництво корисне ще й тим, що потребує рук. Це означає, що будуть створені робочі місця.

Земля, яка дісталася хлопцям, була заросла вже височенькими соснами. Довелося її звільняти від зарослів і окультурювати. Через дорогу інша ділянка, ще не розчищена повністю. Там теж планують посадити ягоди. Поруч тече річка Кизівка. Звідти господарі хочуть брати воду на полив.

Дійсно, попит на полуниці нині росте. І не лише на внутрішньому ринку, а й у зарубіжжі. У 2016 році Україна займала 7 місце в Європі за виробництвом цих ягід, але разом із тим лише 25-е за обсягом експорту. За кордон продали тільки 4 відсотки врожаю. Для порівняння: сусідня Польща експортує 10 відсотків вирощеного, а Іспанія взагалі — ​80–85 відсотків валового збору. Європейці відзначають, що останнім часом українські виробники більше уваги приділяють споживчим властивостям продукту та упаковці. А оскільки наші полуниці на третину дешевші, аніж у конкурентів, то і попит не падає.

Тому їхнє вирощування має перспективу. А для поліських районів ягідництво корисне ще й тим, що потребує рук. Це означає, що будуть створені робочі місця.