«Мій персонаж навіть мовчить українською».
«Свій остаточний вибір у мовному питанні я зробила після Іловайська»
43–річна акторка Ірма Вітовська принципово не бере участі в російськомовних проектах та закликає колег долучитися до цього. «Це мій фронт, на якому я буду стояти до кінця», — каже Ірма
— Ви були послідовною поборницею мовних квот, я хотіла запитати, чи бачите вже результати?
— Я не бачу такого великого руху. Хоча щось запускається: там знявся серіал україномовний, на тому каналі щось зробили… Але наш глядач настільки відвик від такого формату, що йому вже дуже важко догодити.
І, звичайно, ті, хто пише сценарії та виконавці ролей повинні самі бути україномовними — для того, щоб створювати якісний контент. Не буду приховувати своєї рушійної сили в цьому питанні — я носій рідної мови, мій персонаж навіть мовчить нею — і це відчутно, камера все ловить. Як би ви не інтонували, як би не вдавали знання мови — все чутно. Вміння видавати фразу, насичувати її, вчасно видихати. Мова — то не просто вивчив текст і вийшов. На жаль, поки це не всі розуміють. Часто актор, який щойно втілював україномовний персонаж, переходить на російську, бо йому важко рухати свою думку українською — а це видно на екрані — тоді зрозуміло, чому його герой напівмертвий або взагалі мертвий.
Актори є голосом цієї держави, а її голос — український, тому це наш фронт.
Мені легше. Я двомовна людина. Думаю і російською, і українською.
— Це дуже важливо, але деякі ваші колеги пропонують застосовувати «репресивні» методи, наприклад ввести мовну поліцію.
— Ну, то вже занадто. Але я свій остаточний вибір зробила після Іловайська. І поки ця війна триває, для мене особисто неприйнятним є працювати в російськомовному сегменті, коли люди платять за Україну життям.
Серед тих хлопців, які воюють, дуже багато російськомовних, але я не думаю, що вони в перспективі не бачать нашу країну українською.
Актори є голосом цієї держави, а її голос — український, тому це наш фронт. Сказала колегам про свою позицію, хоча я нікого не звинувачую, бо розумію, що зараз важко знайти роботу, щоб протриматися і забезпечити дітей, хворих батьків, винаймати квартири. Вони ламаються і йдуть зніматися російською… До цих акторів я не можу сказати: «Ви всі проститутки», але мені це болить, тому що, по суті, тримати оборону в цей момент одиницям дуже важко. Якби 50–70 наших топових артистів відмовилися від таких зйомок, через півроку ми б побачили, як змінюється ця історія…
Я така нарвана, що можу в МакДональдсі працювати, от вам хрест. Тому й пішла робити свої театральні проекти через те, що зрозуміла: не нагнусь ніколи. Поки ця війна триватиме, я буду стояти на цьому, це мій фронт.
Любов БАЗІВ, chicagorazom.com
